ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 907/475/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - не з`явився,
Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області - Сатмарі Н. М.,
Тячівської міської ради Закарпатської області - Візичканича В. І.,
Колективного сільськогосподарського підприємства
"Руськополівське" - Аваєвої Н.В.,
Публічного акціонерного товариства
"Комерційний інвестиційний банк" - не з`явився,
Фермерського господарства "Продукти Карпат" - Мишинчука В.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Агро-Солотвино" - ОСОБА_1,
ОСОБА_1 - особисто, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 - не з`явився,
ОСОБА_4 - не з`явився,
ОСОБА_5 - не з`явився,
ОСОБА_6 - не з`явився,
ОСОБА_7 - не з`явився,
ОСОБА_8 - не з`явився,
ОСОБА_9 - не з`явився,
ОСОБА_10 - не з`явився,
ОСОБА_11 - не з`явився,
ОСОБА_12 - не з`явився,
ОСОБА_13 - не з`явився,
ОСОБА_14 - не з`явився,
ОСОБА_15 - не з`явився,
ОСОБА_16 - не з`явився,
ОСОБА_17 - не з`явився,
ОСОБА_18 - не з`явився,
ОСОБА_19 - не з`явився,
ОСОБА_20 - не з`явився,
ОСОБА_21 - не з`явився,
ОСОБА_22 - не з`явився,
ОСОБА_23 - не з`явився,
ОСОБА_24 - не з`явився,
ОСОБА_25 - не з`явився,
ОСОБА_26 - не з`явився,
ОСОБА_27 - не з`явився,
ОСОБА_28 - не з`явився,
ОСОБА_29 - не з`явився,
ОСОБА_20 - не з`явився,
ОСОБА_30 - не з`явився,
ОСОБА_31 - не з`явився,
ОСОБА_32 - не з`явився,
ОСОБА_33 - не з`явився,
ОСОБА_34 - не з`явився,
Фермерського господарства "Мала Голландія" - не з`явився,
ОСОБА_35 - не з`явився,
ОСОБА_36 - не з`явився,
ОСОБА_37 - не з`явився,
ОСОБА_38 - не з`явився,
ОСОБА_39 - не з`явився,
ОСОБА_40 - не з`явився,
ОСОБА_41 - не з`явився,
ОСОБА_42 - не з`явився,
ОСОБА_43 - не з`явився,
ОСОБА_44 - не з`явився,
ОСОБА_45 - не з`явився,
ОСОБА_46 - не з`явився,
ОСОБА_47 - не з`явився,
ОСОБА_48 - не з`явився,
ОСОБА_49 - не з`явився,
ОСОБА_50 - не з`явився,
ОСОБА_18 - не з`явився,
ОСОБА_51 - не з`явився,
ОСОБА_52 - не з`явився,
ОСОБА_53 - не з`явився,
ОСОБА_54 - не з`явився,
ОСОБА_55 - не з`явився,
ОСОБА_56 - не з`явився,
ОСОБА_57 - не з`явився,
ОСОБА_58 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги:
Тячівської міської ради Закарпатської області,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Солотвино"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 (у складі колегії суддів: Матущак О.І. (головуючий), Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.),
Колективного сільськогосподарського підприємства "Руськополівське"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 (у складі колегії суддів: Матущак О.І. (головуючий), Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.)
та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 (у складі колегії суддів: Матущак О.І. (головуючий), Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.),
ОСОБА_1 (Заступника директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Солотвино")
на окрему ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 (у складі колегії суддів: Матущак О.І. (головуючий), Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.)
у справі № 907/475/17
за позовом Заступника керівника Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, Тячівської міської ради Закарпатської області
до Колективного сільськогосподарського підприємства "Руськополівське",
за участю третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк", Фермерського господарства "Продукти Карпат",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_20, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, Фермерського господарства "Мала Голландія ", ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_18, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_60 І., ОСОБА_57, ОСОБА_58,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Солотвино",
про припинення права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним і скасування державного акта на право постійного користування землею, зобов`язання вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року Заступник керівника Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області (далі - ГУ Держгеокадастру), Тячівської міської ради Закарпатської області (далі - Тячівська міськрада) до Колективного сільськогосподарського підприємства "Руськополівське" (далі - КСП "Руськополівське"), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка перебувала в користуванні радгосп-заводу "Руськополівський" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК №00046 від 24.06.1994, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46, площею 1487,9 га; визнання недійсним цього державного акта; зобов`язання КСП "Руськополівське" вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які знаходяться під будівлями підприємства.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до пункту "в" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК) у радгоспу-заводу "Руськополівський" припинилося право постійного користування земельною ділянкою площею 1487,9 га, яке підтверджувалося державним актом серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994, оскільки останнє припинило свою діяльність як юридична особа шляхом перетворення в державне підприємство, а згодом у колективне сільськогосподарське підприємство. Крім того, у зв`язку з набуттям третіми особами права власності на нерухоме майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці, частина площ вибула з постійного користування радгосп-заводу "Руськополівський" на підставі пункту "е" частини 1 статті 141 ЗК. Оскільки КСП "Руськополівське" не є підприємством, що належить до державної чи комунальної форми власності, тому у нього відсутні підстави для постійного користування спірною земельною ділянкою площею 1487,9 га.
Разом із тим Прокурором зауважено, що оскільки 38,8 га зазначених земель розташована на території Руськополівської сільської ради, яка згідно з рішенням Тячівської міськради від 21.08.2015 № 5247 та рішення Руськополівської сільської ради від 21.08.2015 № 759 об`єднана в одну Тячівську міську об`єднану територіальну громаду з центром у місті Тячів, а частина цих земель площею 1 449,1 га, розташована за межами населеного пункту, тому позивачами визначено Тячівську міськраду та ГУ Держгеокадастру.
Підставами для звернення Прокурора із цим позовом як заходу прокурорського реагування, а також представництва інтересів держави є порушення інтересів держави, що полягають у недотриманні забезпечення права на землю держави, раціонального використання та охорони земель, та неналежне здійснення повноважень позивачами щодо звернення за захистом до суду щодо повернення земельних ділянок в розпорядження позивачів, що призводить до незабезпечення поповнення місцевого бюджету коштами, які б надходили в результаті стягнення орендної плати.
У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Комерційний інвестиційний банк") як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулося до суду з позовом, у якому просило частково припинити право постійного користування земельною ділянкою КСП "Руськополівське" на земельну ділянку площею 1487,9 га, скасувати державний акт на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994 площею 1487,9 га, вартістю 401 584 210,00 грн, виданого радгосп-заводу "Руськополівський", який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46, та повернути зазначену земельну ділянку в землі запасу Тячівської міськради.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що банк на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 18.12.2017 набув право власності на майновий комплекс, будівлі та споруди якого розташовано в межах земельної ділянки, яка перебуває у користуванні КСП "Руськополівське" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994, отже відповідно до положень статті 120 ЗК та статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) банк набув право власності на частину земельної ділянки, яка розташована під зазначеними об`єктами нерухомого майна.
У жовтні 2018 року Фермерське господарство "Продукти Карпат" (далі - ФГ "Продукти Карпат") як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулося до суду з позовом, у якому просило припинити КСП "Руськополівське" право постійного користування на земельну ділянку площею 1487,9 га, яка перебувала в користуванні радгосп-заводу "Руськополівський" на підставі зазначеного державного акта на право постійного користування землею, в частині площі 416,612 га та скасувати цей державний акт в частині площі 416,612 га.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами набуття ФГ "Продукти Карпат" права власності на 28/100 частин майнового комплексу, розташованого на зазначеній земельній ділянці, що в силу положень статті 141 ЗК є підставою припинення права користування цією земельною ділянкою попереднього землекористувача. Також ФГ "Продукти Карпат" зауважило, що набуло право користування земельною ділянкою в розмірах, необхідних для обслуговування належних йому на праві власності об`єктів нерухомого майна, з розрахунку утримання 1 000 одиниць великої рогатої худоби, що становить 416,612 га (28 частина від 1 487, 9 га).
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2018 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Солотвино" (далі - ТОВ "Агро-Солотвино").
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2019 позов Заступника керівника Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області задоволено частково. Припинено право постійного користування земельною ділянкою, яка перебувала в користуванні радгосп-заводу "Руськополівський" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №46, площею 1487,9 га. Визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994 площею 1487,9 га, вартістю 401 584 210,00 грн, виданого радгосп-заводу "Руськополівський", який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46.
Позов ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" задоволено. Припинено частково право постійного користування земельною ділянкою КСП "Руськополівське" на земельну ділянку площею 1487,9 га. Скасовано державний акт на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК №00046 від 24.06.1994, виданий радгосп-заводу "Руськополівський", який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46. У задоволенні вимог щодо повернення цієї земельної ділянки в землі запасу Тячівської міськради відмовлено.
Позов ФГ "Продукти Карпат" задоволено. Припинено КСП "Руськополівське" право постійного користування земельною ділянкою площею 1487,9 га, яка перебувала в користуванні радгосп-заводу "Руськополівський" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994, в частині 416,612 га. Скасовано державний акт на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994 площею 1487,9 га, виданий радгосп-заводу "Руськополівський", який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46, у частині 416,612 га.
КСП "Руськополівське" оскаржило рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2019 в апеляційному порядку.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено фізичних осіб та Фермерське господарство "Мала Голландія", право власності або користування на землі яких знаходяться в межах земельної ділянки, яка надана відповідачу в постійне користування відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2019 у частині задоволення позову Заступника керівника Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області та задоволення позову ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" скасовано. У цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Заступника керівника Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області та позову ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" відмовлено в повному обсязі. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2019 у частині задоволення позовних вимог ФГ "Продукти Карпат" змінено та викладено резолютивну частину рішення у редакції, відповідно до якої припинено КСП "Руськополівське" право постійного користування земельною ділянкою, яка перебувала в користуванні радгосп-заводу "Руськополівський" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994, в частині 28/100 частини всього майнового комплексу, набуте згідно з договором купівлі-продажу від 04.05.2016, укладеним між КСП "Руськополівське" та ОСОБА_61, що становить 416,612 га від загальної площі 1487,9 га на право постійного користування земельною ділянкою. Відмовлено у задоволенні позову в частині скасування державного акта на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994, площею 1 487,9 га, виданого радгосп-заводу "Руськополівський", який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46, у частині 416, 612 га. Вирішено питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору.
Окремою ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 постановлено надіслати цю окрему ухвалу до прокуратури Львівської області для вчинення процесуальної дії, передбаченої статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань запису про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого відповідною частиною статті 383 Кримінального кодексу України та для організації (доручення) проведення досудового розслідування.
Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви КСП "Руськополіське" про стягнення судових витрат б/н від 22.10.2019 (вх .ЗАГС № 01-05/3813/19 від 24.10.2019).
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у листопаді 2019 року Тячівська міськрада подала касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з урахуванням заяви про уточнення вимог касаційної скарги, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 в частині скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2019 у частині задоволення позову Заступника керівника Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області та про відмову у задоволенні позову Заступника керівника Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області, та залишити в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2019 у частині часткового задоволення позовних вимог Заступника керівника Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області про припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка перебувала в користуванні радгосп-заводу "Руськополівський" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №46, площею 1487,9 га та визнання недійсним зазначеного державного акта.
Касаційну скаргу Тячівської міськради обґрунтовано, зокрема тим, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилася та обставина, що факт правонаступництва права постійного користування землею від радгосп-заводу "Руськополівський" до КСП "Руськополівське" не підтверджено належними і допустимими доказами, а матеріали справи не містять підтверджуючих документів про приватизацію земельної ділянки площею 1487,9 га в процесі утворення КСП, як і не містять доказів набуття відповідачем права постійного користування землею у встановленому законом порядку; в силу положень статті 92 ЗК у відповідача відсутні підстави для набуття права постійного користування земельною ділянкою; юридичні особи радгосп-завод "Руськополівський" та Державне підприємство "Руськополівське" є припиненими у встановленому законом порядку, отже і право постійного користування землею відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994 має бути припинено; з моменту виникнення змін у землекористуванні радгосп-заводу "Руськополівський" у зв`язку з вилученням певних земельних ділянок, зазначений державний акт є таким, що втратив чинність, і засноване на ньому право постійного користування мало бути переоформлене у встановленому порядку; апеляційним судом не враховано також наявність підстав для припинення права постійного користування землею відповідно до пункту "е" статті 141 ЗК у зв`язку з набуттям третіми особами права власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовано на спірній земельній ділянці; оскільки факт припинення права користування спірною земельною ділянкою є доведеним, підлягає визнанню недійсним і сам державний акт на право постійного користування землею; апеляційний суд в порушення вимог статті 120 ЗК, статті 377 ЦК, безпідставно та необґрунтовано задовольнив позовні вимоги ФГ "Продукти Карпат", оскільки цим позивачем не доведено, а судом не встановлено, яка саме частина земельної ділянки зайнята будівлями і спорудами, набутими у власність ФГ "Продукти Карпат", та яка частина земельної ділянки є необхідною для обслуговування таких об`єктів, а договір про набуття зазначених об`єктів нерухомого майна не містить відомостей щодо земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на об`єкти нерухомого майна.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у грудні 2019 року КСП "Руськополівське" подало касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточнень, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 в частині задоволення позовних вимог ФГ "Продукти Карпат" та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги ФГ "Продукти Карпат" про припинення КСП "Руськополівське" права користування земельною ділянкою, яка перебувала у користуванні радгосп-заводу "Руськополівський" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994, у частині 28/100 частини всього майнового комплексу, набуте згідно з договором купівлі-продажу від 04.05.2016, укладеним між КСП "Руськополівське" та ОСОБА_61, що становить 416,612 га від загальної площі 1487,9 га на право постійного користування земельною ділянкою. Стягнути з ФГ "Продукти Карпат" на користь КСП "Руськополівське" судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 2 643,00 грн. Скасувати додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 та ухвалити нове рішення у частині розподілу судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Визнати відвід головуючому судді апеляційної інстанції Матущаку О.І., заявлений директором КСП "Руськополівське" ОСОБА_63, обґрунтованим. Вирішити питання про стягнення судових витрат на користь КСП "Руськополівське", а саме, судового збору за подання касаційної скарги та інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді касаційної інстанції.
Касаційну скаргу КСП "Руськополівське" обґрунтовано, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції при задоволенні позовних вимог ФГ "Продукти Карпат" не дослідив зібрані у справі докази та не дав належної оцінки тим обставинам, що після приватизації Державного підприємства "Руськополівське" КСП "Руськополівське" мало чотири майнові комплекси, які складалися з 88 будівель та споруд, що розташовано в різних місцях в межах однієї земельної ділянки площею 1487,9 га, при цьому ФГ "Продукти Карпат" набуло у спільну власність 28/100 частин майнового комплексу та має право на 6 будівель і споруд лише у частині, яка не виділена в натурі, тобто ці будівлі і споруди є спільною частковою власністю, у зв`язку із чим апеляційний суд безпідставно припинив право відповідача на 28/100 частин всього земельного активу площею 416,612 га, який до того ж не визначений (не сформований) як об`єкт права; апеляційним судом не було встановлено, яке саме право відповідача припиняється та не зазначено, де знаходяться земельні ділянки площею 416,612 га, права на які припиняються, їх кадастрові номери, конфігурація, цільове призначення тощо; судом не встановлено, які права на землю ФГ "Продукти Карпат" порушено саме КСП "Руськополівське" і чи підлягають ці права захисту в обраний позивачем спосіб; судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки наявній у матеріалах справи копії договору купівлі-продажу 28/100 частини майнового комплексу від 04.05.2016, наданої ФГ "Продукти Карпат", яка містить виправлення щодо адреси будівель і споруд, а також тій обставині, шо цей договір не містить будь-яких посилань на перехід до ФГ "Продукти Карпат" права на землю, кадастровий номер земельної ділянки, тобто земельна ділянка не визначена як об`єкт права відповідно до вимог статей 79-1, 120 ЗК, статті 377 ЦК; також судом не надано оцінки тим обставинам, що КСП "Руськополівське" не передавало ФГ "Продукти Карпат" частку майна в натурі за договором купівлі-продажу від 04.05.2016; судом не встановлено, чи вчиняло ФГ "Продукти Карпат" дії щодо відведення земельної ділянки під будівлями або оформлення права на землю в установленому законом порядку та чи порушено право позивача взагалі; судом не надано оцінки наявним у матеріалах справи доказам того, що землі під усіма господарськими будівлями у межах спірної земельної ділянки є меншими ніж 416,612 га, а склад угідь згідно з державним актом від 24.06.1994 включає в себе також ріллю, сади та інш.; відповідно до положень статей 120, 141 ЗК, статті 377 ЦК у попереднього землекористувача право користування земельною ділянкою припиняється у відповідному розмірі, тобто щодо певної частини земельної ділянки, на якій розташовано придбані об`єкти нерухомого майна. При винесенні додаткової постанови про відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат судом порушено частину 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) щодо порядку прийняття додаткової постанови та вирішено заяву без виклику сторін та інших учасників справи; судом не враховано положення частини 3 статті 126 ГПК, якою визначено перелік документів, які подаються для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, подання інших документів законом не передбачено; суд апеляційної інстанції не мав права відмовити стороні у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у січні 2020 року ТОВ "Агро-Солотвино" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 в частині задоволення позовних вимог ФГ "Продукти Карпат" та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги ФГ "Продукти Карпат" про припинення КСП "Руськополівське" права користування земельною ділянкою, яка перебувала у користуванні радгосп-заводу "Руськополівський" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994, у частині 28/100 частини всього майнового комплексу, набуте згідно з договором купівлі-продажу від 04.05.2016, укладеним між КСП "Руськополівське" та ОСОБА_61, що становить 416,612 га від загальної площі 1487,9 га на право постійного користування земельною ділянкою. Визнати відвід, заявлений колегії Західного апеляційного господарського суду представником ТОВ "Агро-Солотвино", обґрунтованим. Стягнути з ФГ "Продукти Карпат" на користь ТОВ "Агро-Солотвино" судові витрати пов`язані з розглядом касаційної скарги в повному обсязі.
Касаційну скаргу ТОВ "Агро-Солотвино" обґрунтовано, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції при вирішенні справи належним чином не дослідив та не надав оцінку наявним у матеріалах справи доказам, які підтверджують безпідставність і необґрунтованість позовних вимог ФГ "Продукти Карпат". Зокрема судом не надано оцінки договору купівлі-продажу 28/100 частин майнового комплексу від 04.05.2016, який містить визначений перелік майна і не має відношення до всього майна КСП "Руськополівське"; частина майна, відчужена за цим договором, перебуває у спільній частковій власності, ФГ "Продукти Карпат" не набуло одноособового права власності на об`єкти нерухомого майна і відповідач за цим договором не передавав ФГ "Продукти Карпат" частку майна в натурі; зазначений договір не містить посилань на перехід права на землю в порядку частини 6 статті 118 ЗК (земельна ділянка не визначена як об`єкт права); судом не надано оцінки виправленням, які містить копія договору від 04.05.2016 надана ФГ "Продукти Карпат"; судом не встановлено, яке законне право ФГ "Продукти Карпат" є порушеним та чи допустило таке порушення саме КСП "Руськополівське"; судом не встановлено, чи має ФГ "Продукти Карпат" право на земельну ділянку саме площею 416,612 га і якими доказами це підтверджується; земельна ділянка площею 416,612 га не є сформованою як об`єкт права відповідно до статті 79-1 ЗК, тому у суду не було законних підстав припиняти право відповідача на цю частину земельної ділянки за позовом ФГ "Продукти Карпат".
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 - заступник директора ТОВ "Агро-Солотвино" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на окрему ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 907/475/17, у якій, з урахуванням додатково поданих уточнень, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати окрему ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та постановити окрему ухвалу з підстав допущення порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні цієї ухвали судом апеляційної інстанції. Стягнути судові витрати, понесені скаржником у зв`язку із поданням касаційної скарги, на його користь в повному обсязі згідно з законом.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що окрема ухвала є безпідставною, такою, що не відповідає положенням статті 246 ГПК, оскільки скаржник, користуючись своїми процесуальними правами представника ТОВ "Агро-Солотвино", подав заяву про відвід колегії суддів у розгляді цієї справи, маючи сумніви у неупередженості та об`єктивності суддів апеляційної інстанції, які гуртувалися на незаконному недопуску скаржника як представника у судові засідання за наявності документів, підтверджуючих повноваження, які надавалися суду в порядку частини 3 статті 56 ГПК. Заява про відвід, на яку судом здійснено посилання в окремій ухвалі, не містить будь-яких прямих висловлювань з боку ОСОБА_1 щодо існування попередніх домовленостей суддів з однією із сторін спору, а містить виключно припущення, які викликають сумніви у неупередженості суддів при розгляді конкретної справи. При цьому ОСОБА_1 не було зроблено завідомо неправдивих заяв і не було викладено їх у письмовій формі.
ГУ Держгеокадастру у відзиві на касаційну скаргу Тячівської міськради просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.02.2019.
ГУ Держгеокадастру у відзивах на касаційні скарги КСП "Руськополівське" і ТОВ "Агро-Солотвино" просить відмовити у задоволенні цих касаційних скарг.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ПАТ "Комерційний інвестиційний банк", Фермерське господарство "Мала Голландія" та фізичні особи, які є третіми особами у справі, в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційних скарг по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу Тячівської міськради необхідно залишити без задоволення, а касаційні скарги КСП "Руськополівське", ТОВ "Агро-Солотвино" і ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що рішенням Руськополівської сільської ради народних депутатів від 14.04.1994 "Про розгляд проектних матеріалів для видачі державного акта на право постійного користування радгосп-заводу "Руськополівський" схвалено розроблений проект, яким передбачено залишити в постійному користуванні радгосп-заводу 1488 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 1288 га, з них: орних - 342 га, багаторічних насаджень - 206 га, сінокосів - 313 га і пасовищ - 427 га (т. 1 а.с. 38).
На підставі зазначеного рішення радгосп-заводу "Руськополівський" видано державний акт на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46. Цим актом підтверджено, що радгосп-заводу "Руськополівський" надано в постійне користування 1487,9 га землі в межах згідно з планом землекористування для сільськогосподарського користування (т.1 а.с.32-37).
У подальшому радгосп-завод "Руськополівський" було реорганізовано у Державне підприємство "Руськополівське" із збереженням ідентифікаційного коду - 00413883, а також прав і обов`язків реорганізованого підприємства.
Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Закарпатській області від 31.08.2009 № 00307, з урахуванням змін, внесених наказом від 30.09.2010 № 00445, прийнято рішення про приватизацію Державного підприємства "Руськополівське" шляхом перетворення його в колективне сільськогосподарське підприємство (т.1 а.с. 239, т. 2 а.с. 74-75).
На виконання зазначеного наказу затверджено план приватизації Державного підприємства "Руськополівське", за змістом пункту 13 якого це підприємство є правонаступником майнових прав та обов`язків агроторгового підприємства радгосп-заводу "Руськополівський" відповідно до статуту Державного підприємства "Руськополівське", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.12.2006 № 777, державна реєстрація змін до установчих документів 22 12.2006 № запису 13191050002000664. У розділі IV плану приватизації зазначено, що відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", інших законодавчих актів з питань приватизації, сільськогосподарські підприємства, які спеціалізуються на вирощуванні багаторічних насаджень приватизуються шляхом перетворення у публічні акціонерні товариства, якщо вартість їх майна достатня для його створення, в протилежному разі вони перетворюються у колективні сільськогосподарські підприємства. Враховуючи, що вартість майна Державного підприємства "Руськополівське" (879 тис. грн) недостатня для перетворення його в публічне акціонерне товариство, відповідно до пункту 5 розділу 1 Положення про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємства, а також заснованих на їх базі орендних підприємств, воно перетворюється у колективне сільськогосподарське підприємство (т. 1 а.с. 219-227).
Рішення про перетворення Державного підприємства "Руськополівське" у колективне сільськогосподарське підприємство було прийнято і на зборах трудового колективу підприємства, оформленого протоколом від 21.11.2010.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом КСП "Руськополівське" (ідентифікаційний код юридичної особи - 00413883) є правонаступником Державного підприємства "Руськополівське"; дата запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворилася в результаті перетворення, - 23.02.2011, номер запису - 1319145 0000002524.
У цій справі Прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Тячівської міськради та ГУ Держгеокадастру як органів, що здійснюють повноваження власників землі комунальної та державної власності, про припинення КСП "Руськополівське" права постійного користування землею площею 1487,9 га та визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею серії 011-ЗК № 00046 від 24.06.1994, виданого радгосп-заводу "Руськополівський", обґрунтував вимоги тим, що право постійного користування землею зазначеного радгосп-заводу припинилося у зв`язку з припиненням діяльності цієї юридичної особи, а КСП "Руськополівське" не є підприємством державної або комунальної форми власності, тому на нього не поширюється дія статті 92 ЗК щодо права постійного користування зазначеною земельною ділянкою.
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 22.02.2019 задовольнив зазначені позовні вимоги Прокурора, встановивши доведеність та обґрунтованість таких вимог. Рішення місцевого господарського суду в цій частині мотивоване тим, що КСП "Руськополівське" є частковим правонаступником Державного підприємства "Руськополівське", відтак не є підприємством, установою чи організацією, що належить до державної або комунальної форми власності, а тому не належить до осіб, які можуть бути постійними користувачами землею відповідно до частини 2 статті 92 ЗК. У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення й похідної вимоги прокурора про визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовної вимоги прокурора про зобов`язання відповідача вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які знаходяться під будівлями підприємства, оскільки в цій частині не вбачається наявність спору.
Західний апеляційний господарський суд постановою від 17.10.2019 рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог Прокурора скасував та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.
Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у зазначеній справі в частині відмови в задоволені позову Прокурора оскаржено Тячівською міськрадою з підстав порушення цим судом при вирішенні справи норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку рішення суду апеляційної інстанції з урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК, у редакції, чинній до 08.02.2020, у межах доводів і вимог касаційної скарги Тячівської міськради, яка оскаржує постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог Прокурора, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, виходить із такого.
Згідно зі статтею 104 ЦК (у редакції, чинній на час реорганізації радгосп-завод "Руськополівський", приватизації Державного підприємства "Руськополівське" та утворення КСП "Руськополівське") юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
У статті 108 ЦК визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що КСП "Руськополівське" утворено як підприємство недержавної форми власності в результаті реорганізації радгосп-заводу "Руськополівський" та приватизації його правонаступника - Державного підприємства "Руськополівське", і є, у свою чергу, правонаступником зазначених юридичних осіб.
Відповідно до рішення Руськополівської сільської ради народних депутатів від 14.04.1994 земельну ділянку площею 1487,9 га в межах згідно з планом землекористування для сільськогосподарського користування було надано радгосп-заводу "Руськополівський", що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії 0ІІ-ЗК № 00046 від 24.06.1994, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46.
Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою на час видачі зазначеного державного акта було урегульовано статтею 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ (у відповідній редакції), за змістом якої право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Статтею 23 цього Кодексу було визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.