Постанова
Іменем України
20 березня 2020 року
м. Київ
справа № 335/14395/14-ц
провадження № 61-5087св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Працевитого ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 листопада 2005 року між акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" (далі - АКБ "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CNL-201/046/2005, згідно якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 845 020, 00 грн, строком до 01 листопада 2020 року.
26 жовтня 2006 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CNL-201/077/2006, згідно якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 150 000 грн, строком до 26 жовтня 2016 року.
В якості забезпечення укладених кредитних договорів між АКБ "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_2 01 листопада 2005 року укладено договір поруки № CGCNL-201/046/2005 та 26 жовтня 2006 року укладено договір поруки № CGCNL-201/077/2006.
Згідно з договорами поруки ОСОБА_2 зобов`язалась відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань по кредитними договорами у повному обсязі таких зобов`язань, а також у випадку збільшення процентної ставки у розмірі і в порядку передбаченими в кредитних договорах.
ТОВ "ОТП Факторинг Україна" у відповідності до статей 512-514 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) є правонаступником АТ "ОТП Банк", який у свою чергу є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", який у свою чергу є правонаступником АКБ "Райффайзенбанк Україна".
У порушення норм закону та умов договорів відповідачі зобов`язання за вищевказаними договорами належним чином не виконали, у зв`язку з чим, з урахуванням уточненої позовної заяви, станом на 10 березня 2015 року сума заборгованості складає:
за кредитним договором № CNL-201/046/2005 від 01 листопада 2005 року: 70 396,06 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 10 березня 2015 року складає 1 667 916,02 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 541 076,65 грн - пеня, нарахована на суму заборгованості в розмірі 1 % на кожний день прострочення кредиту;
за кредитним договором № CNL-201/077/2006 від 26 жовтня 2006 року: 77 217,85 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 10 березня 2015 року складає 1 829 546,84 - сума заборгованості за тілом кредиту; 956 099,18 грн - пеня, нарахована на суму заборгованості в розмірі 1 % на кожний день прострочення кредиту.
Посилаючись на зазначені обставини позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитними договорами № CNL-201/046/2005 від 01 листопада 2005 року в розмірі 2 208 992,67 грн, № CNL-201/077/2006 від 26 жовтня 2006 року в розмірі 2 785 646,02 грн, а також судовий збір у розмірі 3654,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № CNL-201/046/2005 від 01 листопада 2005 року у розмірі 2 208 992,67 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № CNL-201/077/2006 від 26 жовтня 2006 року у розмірі 2 785 646,02 грн.
В іншій частині позовних відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги частково, та стягуючи з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № CNL-201/046/2005 від 01 листопада 2005 року у розмірі 2 208 992,67 грн, та стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № CNL-201/077/2006 від 26 жовтня 2006 року у розмірі 2 785 646,02 грн, суд першої інстанції виходив з того, що банк свої обов`язки за кредитними договорами виконав повністю, а відповідачі свої договірні зобов`язання з повернення кредитів належним чином не виконують, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № CNL-201/077/2006 від 26 жовтня 2006 року, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 11 грудня 2015 року визнано припиненим договір поруки № CGCNL-201/077/2006 від 26 жовтня 2006 року, укладений між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступник АКБ "Райффайзенбанк Україна") та ОСОБА_2 , а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитним договором № CNL-201/046/2005 від 01 листопада 2005 року у розмірі 2 208 992,67 грн та судового збору у розмірі 1 827, 00 грн, та ухвалено в цій частині позовних вимог нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "ОТП Фактоинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та судового збору - відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитним договором № CNL-201/046/2005 від 01 листопада 2005 року у розмірі 2 208 992,67 грн та судового збору у розмірі 1 827, 00 грн, апеляційний суд виходив з того, щосудом першої інстанції не було враховано рішення Орджонікідзевського райсуду міста Запоріжжя від 10 березня 2017 року (справа № 335/11514/16), яким було визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки № CGCNL-201/046/2005 від 01 листопада 2005 року, укладеним між АКБ "Райффайзен банк Аваль" (правонаступником якого є ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна") та ОСОБА_2 .
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
05 березня 2019 року Працевитий Г. О., який діє в інтересах ОСОБА_1, надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить: скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг України"; зупинити виконання оскаржуваних рішень.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставинам справи, судом не надано належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справ.
Судами не взято до уваги того факту, що відповідно до умов кредитних договорів від 01 листопада 2005 року та від 10 березня 2006 року позичальнику було видано кредитні кошти в національній валюті - гривні, що підтверджуються умовами кредитних договорів та меморіальних ордерів. Доказів видачі кредитних коштів в швейцарських франках та закриття заборгованості в гривні судами досліджено не було, однак вказані обставини заперечувались позичальником. В матеріалах справи відсутні докази щодо видачі позичальнику іноземної валюти в швейцарських франках, або докази зміни валюти кредиту з гривні в іноземну, шляхом закриття гривневого кредиту та видачі відповідного розміру грошових коштів в іноземній валюті.
Судом першої інстанції безпідставно не було застосовано положення частини третьої статті 551 ЦК України щодо зменшення розміру пені, оскільки стягнутий розмір пені за кредитними договорами, становить більше ніж 50 % від суми заборгованості.
Посилаючись на постанови Верховного суду від 15 березня 2018 року (справа № 752/18046/14-ц) та від 28 березня 2018 року (справа № 761/7956/16-ц), заявник зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що факт нарахування пені в розмірі 365 % заборгованості на рік є безпідставними, та помилково не відмовити у вказаній частині позову.
Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2019 року щодо задоволення позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами.
В іншій частині оскаржувані рішення не оскаржуються, а тому судом касаційної інстанції відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України, предметом касаційного перегляду не є.
Доводи інших учасників справи
24 липня 2019 року ТОВ "ОТП "Факторинг Україна" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Рух касаційної скарги
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2019 року визначено суддю - доповідача Пророка В. В.
Розпорядженням від 13 червня 2019 року № 684/0/226-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Пророка В. В. та на підставі подання судді від 06 червня 2019 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року визначено суддю - доповідача Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного суду від 24 червня 2019 року поновлено Працевитому Г. О., який діє в інтересах ОСОБА_1, процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2019 року.
Клопотання Працевитого Г. О., який діє в інтересах ОСОБА_1 задоволено та зменшено ОСОБА_1 розмір судового збору до 3 000,00 грн.
Відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.
Відмовлено у зупиненні виконання рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року.
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 через адвоката Працевитого Г. О. звернувся до Верховного Суду з заявою про зупинення виконання рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2019 рокузаяву ОСОБА_1, подану адвокатом Працевитим Г. О., про зупинення виконання рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року задоволено.
Зупинено виконання рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Працевитого Г. О., який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 25 жовтня 2017 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 01 листопада 2005 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CNL-201/046/2005, згідно якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 845 020, 00 грн, строком до 01 листопада 2020 року.
Кредитні кошти були надані двома траншами: перший транш в сумі 467 936,83 грн на погашення поточної заборгованості позичальника перед кредитором першої черги за кредитним договором першої черги; другий транш в сумі 377 083,17 грн на споживчі цілі.
Згідно пункту 3 частини № 1 кредитного договору було встановлено плаваючу процентну ставку, яка складається з фіксованого відсотку в розмірі 4,5 % річних та FIDR (процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).
16 лютого 2006 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору № CNL-201/046/2005 від 01 листопада 2005 року, відповідно до якого було збільшено суму кредиту на 151 980,00 грн (до 997 000,00 грн).
23 листопада 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк", який є правонаступником АКБ "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору № CNL-201/046/2005 від 01 листопада 2005 року. Згідно з умовами додаткового договору було змінено валюту кредиту з гривні на швейцарські франки. Розмір кредиту склав 102 295,77 швейцарських франків. Також сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка, яка складається з фіксованого відсотку в розмірі 3,99 % річних та FIDR (процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).