Постанова
Іменем України
20 березня 2020 року
м. Київ
справа № 205/7263/18
провадження № 61-11321св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2019 року у складі судді Мовчан Д. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору від 29 квітня 2015 року банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 11 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, відповідач порушила умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 19 вересня 2018 року виникла заборгованість на загальну суму 48 757,40 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 11 005,45 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 12 437,14 грн, заборгованість за пенею - 22 516,84 грн, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 2 297,97 грн - штраф (процентна складова).
У зв`язку з викладеним, АТ КБ "ПриватБанк"просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 29 квітня 2015 року - 48 757,40 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2019 року позов АТ КБ"ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 29 квітня 2015 року у розмірі 14 282,63 грн.
В задоволенні інших позовних вимог щодо стягнення суми штрафів: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн, штраф (процентна складова) - 2 297,97 грн та заборгованість по пені та комісії - 22 516,84 грн та решти суми відсотків у розмірі 9 159,96 грн, відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами у справі та у останнього виникли зобов`язання повернуті грошові кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, тому заборгованість у розмірі 14 282,63 грн необхідно стягнути з відповідача на користь банку. Вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по пені - 22 516,84 грн, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2 297,97 грн - штраф (процентна складова), не можуть бути задоволені, оскільки сама анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка підписана відповідачем, таких умов не містить, а інших угод з цього приводу між сторонами, як зазначалось вище, укладено не було.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2019 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2019 року в частині задоволення позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом та процентами скасовано та в цій частині у задоволенні позову відмовлено.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення мотивовано тим, що з анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не вбачається, що відповідач за ним отримав будь-яку кредитну картку, оскільки він не містить інформації щодо виду картки та розміру отриманого кредиту в сумі 11 000,00 грн, а тому вказаний факт виключає реальну можливість стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Інших доказів того, що 29 квітня 2015 року відповідачу видавалась кредитна картка ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції позивачем надано не було. В частині відмови в задоволенні позову рішення суду не оскаржувалось, а тому апеляційним судом не переглядалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2019 року у складі судді Мовчан Д. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу з метою забезпечення єдності судової практики.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 29 квітня 2015 року, з якої чітко вбачається: персональні дані, адреса проживання, інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки, а також відповідач висловив згоду на укладання договору та засвідчив особистим підписом дану анкету-заяву, чим погодився з умовами кредитування та отримання кредиту. Користування кредитними коштами підтверджується розрахунком заборгованості, а також тим, що позичальник частково виконував умови кредитного договору, частково сплачував заборгованість за договором, у тому числі відсотки, пеню і комісії, а отже відповідач визнав свої зобов`язання за угодою та розміри встановлених обов`язкових платежів. Відповідачем не доведено відсутності заборгованості та виконання умов договору належним чином.
Суд апеляційної інстанції у порушення вимог ЦПК на зазначені обставини уваги не звернув, не встановив дійсних прав і обов`язків сторін, які випливають з кредитного договору, не перевірив розрахунок заборгованості за кредитним договором, довідку про умови кредитування, у зв`язку дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 квітня 2015 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 11 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
Позивач вказує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач прострочила повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого станом на 19 вересня 2018 року виникла заборгованість на загальну суму 48 757,40 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11 005,45 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 12 437,14 грн, заборгованість за пенею - 22 516,84 грн, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 2 297,97 грн - штраф (процентна складова).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.