Постанова
Іменем України
20 березня 2020 року
м. Київ
справа № 591/1228/18
провадження № 61-10967св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк"),
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Сумського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Позивач АТ "Укрсоцбанк", у березні 2018 року звернувся до суду з позовом, в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №-750/7-167 від 19 вересня 2007 року та кредитним договором № - 750/7-011 від 30 січня 2008 року, яка складає 295 724,20 гривень. Стягнення на предмет іпотеки просив звернути шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. Також, позивач просив суд вирішити питання розподілу судових витрат.
Свої вимоги мотивує тим, що 19 вересня 2007 року між АКБ соціального розвитку "УкрСоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 750/7-167, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 100 000 гривень на умовах строковості, платності та повернення. В якості забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк" було укладено іпотечний договір від 29 жовтня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передає в іпотеку однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, 30 січня 2008 року АКБ соціального розвитку "УкрСоцбанк" та ОСОБА_2 уклали договір кредиту №750/7-011, відповідно до якого позивач надає у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 50 000 грн. В якості забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за вказаним договором між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк" було укладено Договір наступної іпотеки від 29 жовтня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передає в іпотеку однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до умов вищезазначених кредитних договорів, позичальник зобов`язався в порядку та на умовах визначених договорами повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Графіком погашення кредиту. В порушення умов договору позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого на день подання позовної заяви має заборгованість перед позивачем в сумі 181 394,92 гривень за кредитним договором №750/7-167 від 19 вересня 2007 року та в сумі 114 329,29 гривень за кредитним договором №750/7-011 від 30 січня 2008 року.
Крім того, позивач зазначив, що у разі порушення позичальником обов`язків встановлених кредитним договором, він має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором, а у разі невиконання позичальником цієї вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 лютого 2019 року позов задоволено.
Звернено стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 750/7-167 від 19 вересня 2007 року і кредитним договором № 750/7-011 від 30 січня 2008 року, яка складає 295 724,20 грн:
за кредитним договором № 750/7-167 від 19 вересня 2007 року: сума заборгованості за кредитом - 67 964,71 грн, сума заборгованості за відсотками - 63 062,84 грн, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 18 216,44 грн, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 15 117,00 грн, розмір інфляційних витрат за кредитом - 9 379,12 грн, розмір інфляційних витрат за відсотками 7 654,81 грн;
за кредитним договором № 750/7-011 від 30 січня 2008 року: сума заборгованості за кредитом - 41 840,71 грн, сума заборгованості за відсотками - 40 713,60 грн, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 11 214,47 грн, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 9 813,12 грн, розмір інфляційних витрат за кредитом - 5 774,02 грн, розмір інфляційних витрат за відсотками 4 973,37 грн.
шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна.
Компенсовано АТ "Укрсоцбанк" сплачений судовий збір у сумі 4 435,87 грн за рахунок держави.
Рішення мотивовано тим, що правові статуси поручителя та майнового поручителя є відмінними, а тому доводи позивача про неналежне виконання позичальником - третьою особою зобов`язань за кредитним договором, є підставою звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, на думку суду першої інстанції сплив строку позовної давності щодо основних та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки не є підставою для припинення іпотеки.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 лютого 2019 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач, як солідарний боржник, також несе відповідальність через невиконання позичальником ОСОБА_2 основного зобов`язання по даному кредитного договору, але через пропущення банком позовної давності, вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах суми заборгованості за основним зобов`язанням не підлягають задоволенню через сплив позовної давності, а у задоволені вимоги щодо стягнення заборгованості по нарахованим сумам пені та інформаційним витратам, відмовлено з підстав: виконання умов кредитного договору щодо сплати пені та погашення нарахованих інформаційних витрат на підставі закону не забезпечені іпотекою, із закінченням строку дії кредитного договору, яким на позичальника покладався обов`язок у разі прострочення ним строків погашення кредиту та процентів сплачувати пеню, законних підстав для продовження нараховувати пеню у банку не було.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року АТ "Укрсоцбанк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
07 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. від 05 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла заява АТ "Альфа-Банк" про залучення правонаступника у справі за позовом АТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Заява мотивована тим, що рішенням № 5/2019 єдиного акціонера АТ "Укрсоцбанк" від 15 жовтня 2019 року затверджено передавальний акт та визначено, що з 15 жовтня 2019 року у АТ "Альфа-Банк" виникає правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ "Укрсоцбанк" зазначених в акті.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року задоволено заяву АТ "Альфа-Банк" про залучення правонаступника.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі позивач зокрема зазначав, що пунктом 6.3. Іпотечного договору від 29 жовтня 2008 року передбачено, що даний договір діє до припинення основного зобов`язання.
Крім цього, як зазначено в постанові Сумського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року позивачем у листопаді 2016 року подано до Ковпаківського районного суду м. Суми позовну заяву до боржника за основною вимогою до ОСОБА_2, а саме кредитним договором від 31 січня 2008 року № 750/7-11 (справа № 592/10705/16-ц). Отже, Банк звернувся за захистом своїх прав в строки передбачені законом.
Відповідно до Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред`явлення кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення статті 651 ЦК України.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові по справі №6-1412цс16 від 07 вересня 2016 року, згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Таким чином, судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, не були враховані суттєві обставин та не надано їм належної правової оцінки, неправильно кваліфіковано правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, судом були порушені норми матеріального права, що унеможливлює по суті встановлення фактичних обставин справи відповідно до підстав та змісту позову, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3 зокрема зазначала, що обґрунтовуючи касаційну скаргу банк посилається на практику Верховного Суду України, наголошуючи на тому, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тому сплив позовної давності не припиняє зобов`язання. Однак, предметом у даній справі не є припинення іпотеки чи кредитних зобов`язань та скасування обтяжень, предметом цієї справи є звернення стягнення на майно за іпотекою.
Суд першої інстанції зробив висновок, що оскільки сплив позовної давності не є підставою до припинення зобов`язань за договором іпотеки, то позов про звернення стягнення на майно, поданий за межами строку позовної давності підлягає задоволенню. Така позиція не знаходить свого підтвердження ні нормами закону, ні судовою практикою. Тому рішення суду першої інстанції було цілком обґрунтовано апеляційним судом.
Відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності, позивачем не було вказано і судами не було визнано поважних причин пропуску строку позовної давності, а отже позов банку не підлягав задоволенню. Більше того, в касаційній скарзі позивач не тільки не обґрунтовує поважності причин пропуску, але й взагалі не спростовує обставин пропуску позовної давності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 19 вересня 2007 року між АКБ соціального розвитку "УкрСоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 750/7-167, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 100 000 грн на умовах строковості, платності та повернення, зі сплатою процентів за користування кредитом 15 % річних, а починаючи з 22 жовтня 2008 - 19 % річних. Із п.п. 1.1; 7.3 вбачається, що строк дії вказаного договору закінчується 18 вересня 2014 року. Додатковою угодою № 2 від 23 червня 2009 року сторонами було змінено графік погашення заборгованості, при цьому строк погашення заборгованості визначено 18 вересня 2014 року.
В якості забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк" було укладено іпотечний договір від 29 жовтня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передає в іпотеку однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Строк цього договору дії до припинення основного зобов`язання та з інших підстав передбачених законодавством України, зокрема Законом України "Про іпотеку".
З представленого банком розрахунку заборгованості вбачається, що через неналежне виконання умов кредитного договору від 19 вересня 2007 року позичальником ОСОБА_2 в рахунок погашення суми отриманого кредиту у розмірі 100 000 грн було сплачено тільки 32 035,29 грн (14 280,00 + 17 755,29 грн) і розмір заборгованість за даними банку став складати 181 394,92 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом (строкова заборгованість станом на 18 вересня 2014 року та прострочена заборгованість станом на 20 листопада 2017 року) 67 964,71грн; заборгованість по відсотках станом на 18 вересня 2014 року - 63 062,84 грн; сума пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 21 листопада 2016 року по 20 листопада 2017 року - 18 216,44грн; сума пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 21 листопада 2016 року по 20 листопада 2017 - 15 117,00 грн; а також були нараховані не складові кредитного зобов`язання, а саме, інфляційні витрати за кредитом за період з листопада 2016 року по жовтень 2017 року - 9 379,12грн і інфляційні витрати за відсотками за період з листопада 2016 року по жовтень 2017 року - 7 654,81 грн.
Пунктом 1.1 іпотечного договору від 29 жовтня 2008 року ОСОБА_1 - іпотекодавець передала банку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником основного зобов`язання однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно договору Кредиту від 30 січня 2008 року № 750/7-11, укладеного між АКБ соціального розвитку "УкрСоцбанк" та ОСОБА_2, позивач надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 50 000 грн, зі сплатою процентів у розмірі 14,5 % річних. В якості забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за вказаним договором між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк" було укладено договір іпотеки від 29 жовтня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передає в іпотеку однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно представленого банком розрахунку заборгованості станом на 18 вересня 2014 року у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору від 30 січня 2008 року позичальником ОСОБА_2 в рахунок погашення суми отриманого кредиту у розмірі 50 000 грн було сплачено тільки 8 159,29 грн (7 500,00 + 659,29 грн) і розмір заборгованості за даними банку став складати 114 329,29 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом (строкова заборгованість станом на 18 вересень 2014 року та прострочена заборгованість станом на 20 листопада 2017 року) 41 840,71 грн; заборгованість по відсотках станом на 18 вересень 2014 року - 40 713,60 грн; сума пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 21 листопада 2016 року по 20 листопада 2017 року - 11 214,47 грн; сума пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 21 листопада 2016 року по 20 листопада 2017 року - 9 813,12 грн; а також були нараховані не складові кредитного зобов`язання, а саме, інфляційні витрати за кредитом за період з листопада 2016 по жовтень 2017 року - 5 774,02 грн і інфляційні витрати за відсотками за період з листопада 2016 року по листопад 2017 року - 4 973,37 грн.
АКБ соціального розвитку "УкрСоцбанк" у листопаді 2016 року подано до Ковпаківського районного суду м. Суми позовну заяву до боржника за основною вимогою - ОСОБА_2, а саме кредитним договором від 31 січня 2008 року № 750/7-11 (справа № 592/10705/16-ц). Відповідно до встановлених судами обставин по вказаній справі, позивач направляв боржнику за основним зобов`язанням лист-претензію від 08 жовтня 2009 року про дострокове повернення кредиту, тобто змінив строк договору з 18 вересня 2014 року на листопад 2009 року.