Постанова
Іменем України
20 березня 2020 року
м. Київ
справа № 344/15546/18
провадження № 61-2204св20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Матківського Р. Й., Василишин Л. В., Горейко М. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку участі батька у вихованні дитини.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2016 року задоволено його позов до ОСОБА_2 про визнання батьківства та його визнано батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про його батьківство щодо сина ОСОБА_3 записано в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1, повторно виданому 29 червня 2016 року Івано-Франківським міським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Івано-Франківській області, актовий запис № 63. Він сплачує аліменти визначені рішенням Івано-Франківського міського суду від 21 липня 2016 року.
3 сином бачився кілька разів з дозволу його матері, син знає, що він є його батьком. Останніх півтора роки не має можливості спілкуватись з дитиною, оскільки відповідач перешкоджає йому в цьому: змінює місце проживання, номер телефону, при зустрічі висловлює небажання батька спілкуватись з сином ОСОБА_3 . Протягом лютого-березня 2018 року він зі своїм батьком тричі звертались до Івано-Франківського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з приводу перешкоджання відповідачем у спілкуванні з дитиною йому та дідусю. Спеціалісти центру соціальних служб проводили профілактичні бесіди з ОСОБА_2 щодо можливості родичів спілкуватись з ОСОБА_3, однак без позитивного результату.
23 квітня 2018 року він звернувся до Органу опіки і піклування із заявою про встановлення порядку участі у вихованні його сина ОСОБА_3, та служба у справах дітей склала висновок: перша та третя субота, друга та четверта неділя місяця з 17:00 до 19:00 години у присутності матері.
Згідно з витягом з протоколу № 9 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 21 травня 2018 року, де сторони у справі були присутніми з дитиною, комісія рекомендувала виконавчому комітету міської ради порядок участі батька такий же, як у вищевказаному висновку.
Пунктом 3 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради "Про розгляд питань органу опіки та піклування" від 31 травня 2018 року № 575 вирішено встановити такий порядок участі батькові ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_3 : перша та третя субота, друга та четверта неділя місяця з 17:00 до 19:00 години за згодою матері дитини ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати відповідача усунути йому перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити порядок участі у вихованні сина: перша та третя субота, друга та четверта неділя кожного місяця з 17:00 до 19:00 години без присутності матері дитини ОСОБА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 .
Встановлено наступний порядок участі спілкуванні батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 та його вихованні визначивши час: перша та третя субота, друга та четверта неділя місяця з 17:00 до 19:00 години без присутності матері дитини ОСОБА_2 .
Судове рішення мотивовано тим, що виходячи з визначеного рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 31 травня 2018 року про порядок участі ОСОБА_1 у вихованні сина а також, що між сторонами склалися неприязні відносини, які можуть негативно вплинути на емоційний стан дитини, позивач не позбавлений батьківських прав, та його протиправна поведінка відносно дитини не підтверджена належними доказами, враховуючи малолітній вік дитини, особливості його психоемоційного розвитку, та те, що дитина тривалий час проживає з матір`ю, тому визначений порядок участі спілкування батька з сином встановлено з дотриманням розумного балансу участі у вихованні дитини між батьками.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2019 року змінено в частині встановлення порядку участі батька - ОСОБА_1 у спілкуванні з сином - ОСОБА_3 без присутності матері.
Встановлено порядок участі батька - ОСОБА_1, у спілкуванні з сином - ОСОБА_3 та його вихованні, визначивши час: перша та третя субота, друга та четверта неділя кожного місяця з 17:00 до 19:00 години у присутності матері - ОСОБА_2 .
Судове рішення мотивовано тим, що з врахуванням, в першу чергу інтересів дитини, що передбачено нормами національного законодавства, завдання цивільного судочинства, враховуючи вік, в якому дитина перебуває, взаємовідносини сторін, усі особливості даної справи, найбільш прийнятним і правильним способом участі батька у спілкуванні з дитиною за участю матері. Такий порядок участі батька у спілкуванні з сином ОСОБА_3 забезпечить виконання рішення суду, адже присутність матері на побаченнях батька з сином унеможливить будь-який психологічний дискомфорт для малолітнього ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду апеляційної інстанції є надуманими та такими, що не відповідають матеріалам справи. Апеляційним судом не дотримано чинних вимог законодавства, внаслідок чого порушено право заявника на справедливий суд, гарантований статтею шостою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд першої інстанції правильно визначив порядок спілкування батька з сином без присутності матері, оскільки особисті конфліктні відносини між сторонами неповинні порушувати інтереси дітей, спричиняти на них негативний вплив. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18 (провадження № 61-18994св19).
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 липня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини від всіх його доходів щомісячно, але не менше 30 % встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з копією свідоцтва про народження, виданого повторно, серії НОМЕР_1 від 29 червня 2016 року, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, записано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Копії квитанцій та платіжних доручень підтверджують сплату ОСОБА_1 аліментів.
Згідно з інформацією Івано-Франківського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 29 березня 2018 року № 14/49-20/67 з ОСОБА_2 неодноразово проводились бесіди для створення оптимальних умов у спілкуванні родичів з дитиною ОСОБА_3 та щодо участі батька у його вихованні. ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до Центру надання адміністративних послуг щодо встановлення порядку участі у вихованні дитини.
Відповідно до копії акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї та копії довідки Тисменичанської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року, ОСОБА_1 проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 .
Згідно з копією довідки, виданої ФОП ОСОБА_7 від 18 квітня 2018 року № 18/04 встановлено, що ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_7 на посаді кухаря.
За змістом копії витягу з протоколу № 9 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 21 травня 2018 року рекомендовано виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради встановити батькові ОСОБА_1 такий порядок участі у вихованні ОСОБА_3 : перша та третя субота, друга та четверта неділя місяця з 17:00 до 19:00 години за згодою матері дитини.
Відповідно до копії висновку служби у справах дітей щодо встановлення порядку участі батькові ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_3, встановлено наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина: перша та третя субота, друга та четверта неділя місяця з 17:00 до 19:00 години у присутності матері.
Копія витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради "Про розгляд питань органу опіки та піклування" від 31 травня 2018 року № 575 підтверджує, що батькові ОСОБА_1 встановлено такий порядок участі у вихованні ОСОБА_3 : перша та третя субота, друга та четверта неділя місяця з 17:00 до 19:00 години за згодою матері дитини.
Згідно з копією довідки від 03 грудня 2018 року № 1533 ОСОБА_1 на обліку в Обласній психоневрологічній лікарні № 3 не перебуває.
З відповіді Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 07 грудня 2018 року встановлено, що звернення ОСОБА_2 з приводу вчинення неправомірних дій відносно неї зі сторони ОСОБА_1 зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.
Результати психологічного обстеження емоційного стану та характеру стосунків дитини в сім`ї свідчать про те, що у ОСОБА_3 рівень особистісної тривожності низький, проте, під час роботи з хлопчиком спостерігався високий рівень ситуативної тривожності щодо сімейної ситуації.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.