Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 752/12270/18
провадження № 61-12829св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тесля Антон Віталійович, на постанову Донецького апеляційного суду від 28 травня 2019 року у складі колегії суддів: Пономарьової О. М., Биліни Т. І., Попової С. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк"), про припинення договірних відносин між сторонами договору та закінчення договору кредиту.
Позов обґрунтовано тим, що 01 серпня 2008 року між ним та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено кредитний договір № 156/28-287, за умовами якого банк надав позивачу кредит на поточні потреби в іноземній валюті в сумі 35 000 доларів США, що за курсом Національного банку України на дату видачі становить 169 578 грн 50 коп., строком до 01 серпня 2018 року. Додатковою угодою до вказаного договору від 19 листопада 2010 року № 3 термін погашення кредитного договору подовжений до 01 серпня 2028 року.
У зв`язку з тим, що останній платіж на погашення кредитних зобов`язань перед банком позичальник здійснив 13 квітня 2011 року, тому виникла заборгованість за договором починаючи з дати останнього платежу.
Пунктом 7.4 кредитного договору від 01 серпня 2008 року № 156/28-287 передбачено, що у разі обставин, визначених пунктів 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 цього договору, строк користування вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов`язаний погасити кредит, проценти за фактичний час користування кредитом та нараховані штрафні санкції.
Згідно з пунктом 4.5 договору кредиту у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктів 3.3.7, 3.3.8 цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня сплатити кредит, проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.
Оскільки позичальник обов`язки, передбачені пунктами 3.3.7 та 3.3.8 кредитного договору, не виконував з 13 квітня 2011 року, то відповідно до пунктів 4.5 та 7.4 договору кредиту строк користування кредитом сплив через 90 календарних днів з моменту останнього виконання умов договору, тому з 12 липня 2011 року у сторін договору кредиту припинилися взаємні права та обов`язки, окрім передбаченого статтею 631 ЦК України обов`язку виконати зобов`язання, які виникли під час дії договору, а також фактично припинилася дія кредитного договору, тому відповідно до висновків Верховного Суду України, всі наступні платежі, визначені графіком, не мають правового значення та не підлягають виконанню.
05 квітня 2018 року позивачем направлено відповідачу заяву з проханням визнати та документально зафіксувати факт припинення кредитного договору від 01 серпня 2008 року № 156/28-287. Листом від 24 квітня 2018 року ПАТ "Укрсоцбанк" йому відмовило у позасудовому визнанні договору кредиту від 01 серпня 2008 року № 156/28-287 припиненим.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив встановити, що правовідносини між сторонами кредитного договору від 01 серпня 2008 року № 156/28-287 фактично припинено 12 липня 2011 року, а сам кредитний договір № 156/28-287, укладений між ним та ПАТ "Укрсоцбанк" 01 серпня 2008 року, припинився 12 липня 2011 року у зв`язку зі спливом строку, визначеного умовами кредитного договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено фактично припиненими з 12 липня 2011 року правовідносини між ОСОБА_1 та АТ "Укрсоцбанк" щодо договору кредиту № 156/28-287 укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" 01 серпня 2008 року, у зв`язку зі спливом строку, визначеного умовами кредитного договору.
Суд першої інстанції виходив із того, що останній платіж у рахунок погашення кредитних зобов`язань перед банком позивач здійснив 13 квітня 2011 року, заборгованість за договором, перед банком виникла, починаючи з дати останнього платежу, тобто позивач порушив зобов`язання за вказаним договором, тому відповідно до умов пункту 3.3.7, 3.3.8, 4.5, 7.5 вказаного договору строк користування кредитом сплинув через 90 календарних днів з моменту невиконання ним своїх обов`язків і у банку виникло право вимоги та почався перебіг позовної давності щодо погашення суми заборгованості за кредитом. Таким чином, 12 липня 2011 року припинився не лише строк кредитування, а й взаємні права та обов`язки сторін договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Укрсоцбанк" задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 квітня 2019 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надав належних і допустимих доказів виконання кредитного зобов`язання належним чином, тому основне зобов`язання за кредитним договором не припинилося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Тесля А. В.,подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану судову постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для припинення договірних відносин між сторонами, оскільки останній платіж на рахунок погашення кредитних зобов`язань перед банком позивачем здійснено 13 квітня 2011 року, то перед банком виникла заборгованість за договором починаючи з дати останнього платежу, тобто позивач порушує зобов`язання за вказаним договором, та відповідно до умов пункту 3.3.7, 3.3.8, 4.5, 7.5 договору строк користування кредитом сплинув через 90 календарних днів з моменту невиконання ним своїх обов`язків, і у банку виникло право вимоги та почався перебіг позовної давності щодо погашення суми заборгованості за кредитом. Крім того, заявник у касаційній скарзі посилався на правовий висновок Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 752/11447/16 (провадження № 61-11911св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від АТ "Укрсоцбанк", в яких банк просить залишити оскаржувану судову постанову без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 серпня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 укладений договір кредиту № 156/28-287, відповідно до пункту 1.1 якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 35 000 доларів США зі сплатою 14 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 01 серпня 2018 року на умовах, визначених цим договором.
Згідно з пунктом 1.1.1 кредитного договору погашення кредиту та сплата нарахованих процентів за користування кредитом здійснюється таким чином: починаючи з місяця, що слідує за місяцем надання кредиту, позичальник щомісячно до 15-го числа сплачує кредитору рівну суму грошових коштів, кожна з яких включає в себе заборгованість за кредитом та процентами, розрахованих за весь строк користування кредитом.