Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 150/748/17
провадження № 61-47643св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Бабчинецька Сільська рада Чернівецького району Вінницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 22 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Денишенко Т. О., Копаничук С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Бабчинецька сільська рада Чернівецького району Вінницької області, про припинення договорів оренди землі, стягнення заборгованості та повернення земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивувало тим, що за результатами проведеного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0524980300:09:002:0206 площею 94,2195 га та продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0524980300:06:005:0034 площею 21,8773 га, переможцем аукціону (покупцем) був ОСОБА_1, з яким 29 грудня 2015 року були укладені договори оренди землі № 1-550 та № 1-551 строком на 25 років. У ході проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що ОСОБА_1 допущено порушення, а саме: договори оренди не зареєстровано, земельні ділянки не використовуються за цільовим призначенням, а також систематично не виконуються покладені на нього, як орендаря земельних ділянок, зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками.
З урахуванням зазначеного та заяви про часткову відмову від позовних вимог просило: припинити договори оренди землі № 1-550 та № 1-551 від 29 грудня 2015 року та повернути за актом прийому-передачі земельні ділянки Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 19 липня 2018 року позов Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області задоволено.
Припинено договори оренди землі № 1-550 та № 1-551, укладені 29 грудня 2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області земельні ділянки з кадастровими номерами 0524980300:09:002:0206 площею 94,2195 га та 0524980300:06:005:0034 площею 21,8773, які розташовані на території Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання відповідно до умов договорів оренди землі, що є істотним порушенням вказаних договорів та вимог земельного законодавства, суд з метою захисту порушених прав та інтересів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, вважав необхідним задовольнити позовні вимоги щодо припинення договорів оренди землі № 1-550 та № 1-551, укладених 29 грудня 2015 року, а також щодо зобов`язання відповідача повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області вищезазначених земельних ділянок, які розташовані на території Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області.
Суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи, судом не встановлено обставин, які перешкоджали чи унеможливлювали виконання ОСОБА_1 умов договорів оренди землі, що свідчить про недобросовісне виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно з договорами оренди землі. Суд послався на те, що на час подачі позивачем позовної заяви до суду, тобто на 18 грудня 2017 року, ОСОБА_1. не було сплачено орендну плату за користування землями, а згідно із пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного Кодексу України це є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Крім того, районний суд критично поставився до тверджень ОСОБА_4 стосовно незнання умов договору про державну реєстрацію права оренди та неможливість використання земель за цільовим призначенням через те, що вони заросли чагарниками.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 22 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 19 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_4, третя особа - Бабчинецька сільська рада Чернівецького району Вінницької області, про припинення договорів оренди землі, стягнення заборгованості та повернення земельної ділянки відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що пунктом 19 договорів оренди землі визначено, що об`єкти за договорами оренди вважаються переданими орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, а згідно із пунктом 30 договорів оренди орендар земельної ділянки зобов`язується приступити до використання земельної ділянки в строки встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку. Проте, спірними договорами оренди землі не встановлено орендарю строків, у які він має здійснити державну реєстрацію договорів оренди.
Оскільки договором не встановлено строків для здійснення їх державної реєстрації, суд апеляційної інстанції вважав безпідставними доводи позивача про те, що ОСОБА_1 несвоєчасно здійснив державну реєстрацію цих договорів (21 лютого 2018 року).
Апеляційний суд вважав, що припиняючи договори оренди земельних ділянок, суд першої інстанції, вказавши про припинення договорів оренди, не вирішував питання про їх розірвання, що в свою чергу суперечить змісту статті 32 Закону України "Про оренду землі".
Також, колегія суддів звернула увагу, що за змістом позовної заяви позивачем не заявлялись позовні вимоги про припинення договорів оренди землі шляхом їх розірвання, а відтак, такі вимоги і не є предметом судового розгляду.
Щодо доводів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про систематичну несплату відповідачем орендної плати, апеляційний суд вважав їх спростованими з огляду на довідку Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 16 травня 2018 року № 1540/10/02-24 про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Апеляційного суду Вінницької області від 22 жовтня 2018 року скасувати, а рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 19 липня 2018 року залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно взяв до уваги пункти договорів, де не зазначено строків для здійснення їх реєстрації. Вважає, що такі висновки спростовуються положеннями частини першої статті 638 ЦК України, у якій зазначено, що укладеним є договір, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Заявник посилається на статтю 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, в якій зазначено, що моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов, тобто на момент підписання договору його сторонами.
Зазначає, що твердження суду апеляційної інстанції щодо того, що правовідносини з припинення договору оренди врегульовано статтею 31 Закону України "Про оренду землі" не відповідає дійсності, оскільки у цій нормі зазначено, що договір оренди припиняється також у інших випадках, передбачених законом. Вказує, що норми статті 141 ЗК України мають вищу юридичну силу і також визначають підстави припинення права користування земельною ділянкою.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2019 року ОСОБА_5 подав суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що касаційна скарга є безпідставною, а посилання заявника на статтю 638 ЦК України та постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц не заслуговує на увагу, оскільки договорами оренди чітко регулюється питання набрання чинності ними та момент передачі об`єкта оренди орендареві. Вважає, що суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що спірними договорами не встановлено строків для здійснення державної реєстрації договорів оренди.
Зазначив, що сторони договору дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, а тому на підставі частини першої статті 638 ЦК України договори оренди є укладеними. Крім того, вказує, що ним було сплачено повністю орендну плату, у тому числі і за 2018 рік, що підтверджується відповідними платіжними документами.
Вважає, що суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на те, що за змістом позовної заяви позивачем не заявлялися вимоги про припинення договорів оренди шляхом їх розірвання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2018 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2019 року у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Пророка В. В. справу призначено судді -доповідачеві Лідовцю Р. А.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року справу призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року касаційне провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_6 до Селянського (фермерського) господарства "Волна" про витребування земельної ділянки (справа № 332/1178/17, провадження № 14-338цс19).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року касаційне провадження у справі поновлено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 грудня 2015 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області організовано проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Відповідно до протоколу № 90 (аукціон № 4018 лот № 7121) з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0524980300:09:002:0206 площею 94,2195 га та протоколу № 91 (аукціон № 4018 лот № 7125) з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0524980300:06:005:0034 площею 21,8773 га, переможцем аукціону (покупцем) є ОСОБА_1 (том 1, а. с. 22, 23).
29 грудня 2015 року було укладено договори оренди землі №1-550 та №1-551 на земельні ділянки з кадастровими номерами 0524980300:06:005:0034 та 0524980300:09:002:0206 строком на 25 років з моменту укладення до 28 грудня 2040 року. Земельні ділянки передано орендарю ОСОБА_1 на підставі актів прийому-передачі межових знаків на зберігання від 15 січня 2015 року (том 1, а. с. 9-21).
У пункті 44 договорів оренди землі зазначено, що договори оренди землі набирають чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
Пунктом 19 договорів оренди землі визначено, що об`єкти за договорами оренди вважаються переданими орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.
30 грудня 2015 року ОСОБА_1 сплачено річну плату за користування вказаними земельними ділянками в розмірі ціни продажу лоту, що підтверджується платіжними дорученнями № 798 та №799 від 30 грудня 2015 року (том 1, а. с. 24, 25).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 липня 2015 року за індексними номерами 40622874 та 40623575, право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 0524980300:06:005:0034 та 0524980300:09:002:0206 не зареестровано (том 1, а. с. 26, 27).
03 серпня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області видано наказ № 229-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорий і форм власності" (том 1, а. с. 30).