Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 569/10421/17
провадження № 61-17364св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гладкої Олени Володимирівни, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2019 року у складі судді Кучини Н. Г. та постанову Рівненського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Бондаренко Н. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі з майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що з ОСОБА_2 він перебував у зареєстрованому шлюбі з 06 травня 1995 року, який рішенням Рівненського міського суду від 31 жовтня 2012 року розірвано.
Відповідно до договору дарування від 17 травня 2007 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 .
За час шлюбу на зазначеній земельній ділянці вони разом із ОСОБА_2 збудували житловий будинок з господарськими будівлями. На підставі рішення Апеляційного суду Рівненської області від 22 січня 2014 року зазначений житловий будинок визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також визнано за ним право на 1/2 ідеальну частку цього житлового будинку без виділу цієї частки в натурі.
Право власності на 1/2 частку вказаного будинку ним зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 грудня 2016 року за № 18474654.
На даний час між ними виникають суперечки щодо користування будинком та добровільно здійснити поділ будинковолодіння й визначити порядок користування земельною ділянкою відповідач не бажає.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд провести розподіл житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1, виділивши йому в натурі 1/2 частину зазначеного житлового будинку, припинити право спільної часткової власності та визнати за ним право власності на частину земельної ділянки, яка зайнята 1/2 частиною житлового будинку, яку буде йому виділено, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування цієї частини житлового будинку, шляхом встановлення межі поділу загальної площі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 між сторонами відповідно до варіантів, які будуть визначені висновком експертизи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Проведено розподіл житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, що є у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши ОСОБА_1 в натурі 1/2 частину зазначеного житлового будинку, відповідно до варіанту 1 висновку судової інженерно- технічної експертизи від 28 вересня 2018 року № 8483-8464, приміщення позначені синій кольором.
Припинено право спільної часткової власності.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки, що зайнята 1/2 частиною житлового будинку, яка виділена йому та на частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування цієї частини земельної ділянки та частини житлового будинку шляхом встановлення межі поділу земельної ділянки на АДРЕСА_1 між сторонами відповідно до першого варіанту, визначеного висновком експерта, а саме виділено частину земельної ділянки геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою, починаючи з фасадної - 7, 78; 48, 48; 104 75; 35; 17; 5, 24; 9, 81; 2, 98; 3, 97 м площею 436,5 кв. м, зображеної на схемі розподілу земельної ділянки (додаток 4).
Частину земельної ділянки під житловим будинком (літ. А-2) площею 127 кв. м залишено у спільному користуванні сторін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами існують неприязні відносини, позивач тривалий час позбавлений можливості користуватися своєю власністю та вважає, що реальний розподіл будинковолодіння дозволить йому в повній мірі реалізувати свої права, як власника 1/2 частини будинковолодіння та проживати у ньому. Спірний будинок можливо поділити в натурі, що підтверджується висновком судової інженерно-технічної експертизи від 28 вересня 2018 року, позивач просив суд здійснити поділ на власний розсуд, врахувавши думку представника відповідача, який погодився з першим варіантом, запропонованим експертом.
При цьому, суд також врахував, що ОСОБА_1 погодився на зменшення його ідеальної частки.
З урахуванням того, що позивач на підставі рішення Апеляційного суду Рівненської області від 22 січня 2014 року набув право власності на 1/2 частину житлового будинку на АДРЕСА_1, яке зареєстрував у встановленому законом порядку, тому у силу статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до нього перейшло й право власності на частину земельної ділянки. Суд дійшов висновку про можливість визнання за ОСОБА_1 права власності на частину земельної ділянки, яка зайнята 1/2 частиною житлового будинку, яку йому виділено.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2019 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне й обґрунтоване рішення по суті спору.
Суд першої інстанції правильно здійснив виділ частини будинку за першим запропонованим експертом варіантом, оскільки позивач покладався на розсуд суду, а представник відповідача в суді заперечував проти другого варіанту.
Щодо спору про визнання права на частину земельної ділянки суд вірно застосував положення статті 377 ЦК України і статті 120 ЗК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Гладка О. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що спірний будинок не введено до експлуатації та не зареєстровано, тому з нього не може бути виділена частка в натурі. Вказує, що за цих обставин позивач незаконно зареєстрував своє право власності на 1/2 частину спірного будинку.
Зазначає, що не було враховано й того, що виділ частки з будинку неможливий без його переобладнання на дві ізольовані квартири, а у рішенні суду першої інстанції про це не вказано та не перевірено, чи позивачем отримані відповідні дозволи на таке переобладнання.
Вказує, що позивачу було виділено більшу частку, ніж та яка йому належить, оскільки до іншої частини входить гараж площею 20,2 кв. м.
Також вважає незаконним поділ земельної ділянки, оскільки вона належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Рішенням суду вона фактично була безпідставно позбавлена частини своєї власності.
Посилається на те, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у представника позивача закінчилися повноваження, а суд на це уваги не звернув.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними та не впливають на правильність вирішення судами спору. Оскаржувані судові рішення вважає законними та обґрунтованими, тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного суду від 16 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 06 травня 1995 року по 31 жовтня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
На підставі договору дарування від 17 травня 2007 року, що посвідчений нотаріально і зареєстрований в реєстрі за № 1433, ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд у АДРЕСА_1 .
За час шлюбу на вказаній земельній ділянці сторонами збудовано житловий будинок, що не заперечується сторонами, та встановлено рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 22 січня 2014 року, яким визнано право власності на 1/2 ідеальну частину житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
З огляду на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 січня 2017 року № 77707619 на підставі зазначеного судового рішення зареєстровано 1/2 частку у праві спільної часткової власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_1 .
Згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи від 28 вересня 2018 року № 8463-8464, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, площа 1/2 частки житлового будинку становить 99,7 кв. м та відповідає вимогам будівельних норм, а саме пункту 2.22 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" існує технічна можливість виділу в натурі часток співвласників житлового будинку на АДРЕСА_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Гладкої О. В., підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.