Постанова
Іменем України
24 березня 2020 року
м. Київ
справа № 639/4285/18
провадження № 61-1229св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна Олена Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Кіся П. В., Хорошевського О. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіна Олена Миколаївна, про визнання заповіту недійсним.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 червня 2019 року призначено по справі судово-психіатричну експертизу та провадження по справі зупинене.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції 10 липня 2019 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 червня 2019 року залишено без змін.
20 листопада 2019 року на адресу Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі.
В обґрунтування заяви вона зазначала, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 31 жовтня 2019 року не були розглянуті та вирішені усі питання, які були поставлені в апеляційній скарзі.
З посиланням на частину третю статті 270 ЦПК України просила суд апеляційної інстанції постановити додаткове рішення до постанови Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року відмовлено в прийнятті додаткового рішення до постанови Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року в цій справі.
Відмовляючи у прийнятті додаткового рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року в цій справі не містить недоліків у розумінні визначених у статті 270 ЦПК України підстав для ухвалення додаткового рішення, є повною, тому відсутні передбачені у зазначеній нормі цивільного процесуального законодавства підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про прийняття додаткового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції. Визнати дії посадової особи ОСОБА_3 по реєстрації надісланого поштою письмового правочину без посвідченого нотаріусом підпису заявника та за відсутності обов`язкових додатків для сторін - пособництвом у дискримінації конституційного права на справедливий та неупереджений суд незаконними. Визнати дії судді Баркової Н.В по відкриттю судового провадження по нікчемному правочину позову про скасування заповіту, що надійшов до суду поштою від не ідентифікованої нотаріусом та судом особи - без довідки нотаріуса про посвідчення факту, що фізична особа є живою, непроведення суддею перевірки цивільної дієздатності та цивільної правоздатності позивача у суді та без надання належних доказів родинного зв`язку - дискримінаційними та незаконними. Вчинити позитивні дії по протидії прямій дискримінації з боку посадових осіб Жовтневого районного суду міста Харкова ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - визнати позов від неідентифікованої належними документами померлої особи ОСОБА_1 та без доказів родинного зв`язку для оскарження заповіту спадкодавця - завідомо безпідставним, з ознаками зловживання правом. Визнати прийняття до канцелярії суду та реєстрацію позову, що надійшов поштою - із неідентифікованим нотаріусом підписом та без обов`язкових додатків для сторін незаконним з ознаками пособництва у шахрайстві групі осіб та повідомити про кримінальне правопорушення посадових осіб Жовтневого районного суду міста Харкова до правоохоронних органів. Передати заяву про вчинені корупційні порушення та порушення, пов`язані із корупцією посадовими особами на виконанні функцій держави Жовтневого районного суду м. Харкова до НАБУ для вжиття заходів до посадових осіб, причетних до злочинної схеми квартирних шахраїв із використанням службового становища.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Жовтневого районного суду міста Харкова.
28 лютого 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не повно досліджено матеріали та обставини справи. Вказує про конфлікт інтересів колегії суддів суду апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 09 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1, посилаючись на те, що він є спадкоємцем за правом представлення після смерті своєї бабусі, ОСОБА_6, який прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріуса із відповідною заявою, звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить суд визнати заповіт, складений від імені ОСОБА_6 на користь відповідача ОСОБА_2 та посвідчений 18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Рибкіною О. М., зареєстрований в реєстрі за № 276 - недійсним.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 вересня 2018 року позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, яка призначена до розгляду в підготовчому засіданні.
Під час підготовчого провадження представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Лисиченко С. М. було подано до суду клопотання про призначення у даній цивільній справі посмертної судово-психіатричної експертизи спадкодавця ОСОБА_6 .
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 червня 2019 року було призначено по справі судово-психіатричну експертизу та провадження по справі зупинено.
При вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження по скарзі ОСОБА_7, ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року, з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 20 серпня 2019 року про усунення недоліків щодо змісту скарги, було відкрито апеляційне провадження лише щодо оскарження ОСОБА_2 ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 червня 2019 року про призначення експертизи та зупинення провадження у справі. Повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова про відкриття провадження у справі від 21 вересня 2018 року.
Постановою Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 21 червня 2019 року залишено без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Положення частини першої статті 2 ЦПК України передбачають, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.