Постанова
Іменем України
24 березня 2020 року
м. Київ
справа № 753/2218/19
провадження № 61-2411св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: Головне територіальне управління юстиції в місті Києві в особі Шістнадцятої державної нотаріальної контори міста Києва, публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", публічне акціонерне товариство комерційний банк "Фінансова ініціатива", публічне акціонерне товариство "Альфа Банк", публічне акціонерне товариство "Фідо Банк", публічне акціонерне товариство "Юнекс Банк", акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", публічне акціонерне товариство банк "Контракт", публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк", публічне акціонерне товариство "Банк Форвард",
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Головне територіальне управління юстиції в місті Києві в особі Шістнадцятої державної нотаріальної контори міста Києва, публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", публічне акціонерне товариство комерційний банк "Фінансова ініціатива", публічне акціонерне товариство "Альфа Банк", публічне акціонерне товариство "Фідо Банк", публічне акціонерне товариство "Юнекс Банк", акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", публічне акціонерне товариство банк "Контракт", публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк", публічне акціонерне товариство "Банк Форвард", про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна; за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його розподіл.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
З урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог, просила:
1. встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_5, як чоловіка та жінки, однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 червня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті);
2. визнати спільним сумісним майном подружжя грошові кошти, внесені на депозитні рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_5 та проценти у банках та визнати в порядку розподілу майна подружжя право власності на Ѕ частину цих грошових коштів у банках:
- публічному акціонерному товаристві "Банк Форвард" рахунок № НОМЕР_1 вклад у сумі 101 600,00 грн;
- публічному акціонерному товаристві "Перший Український міжнародний банк" рахунок № НОМЕР_2 вклад у сумі 50 000,00 грн;
- публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" рахунок № НОМЕР_3 вклад у сумі 65 000,00 грн;
- публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" рахунок № НОМЕР_3 вклад у сумі 70 000,00 грн;
- публічному акціонерному товаристві "Банк Контракт" рахунок № НОМЕР_4 вклад у сумі 57 000,00 грн;
- закритому акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" рахунок № НОМЕР_5 вклад у сумі 180,00 грн;
- публічному акціонерному товаристві "Юнекс Банк" рахунок № НОМЕР_6 вклад у сумі 157 392,24 грн;
- публічному акціонерному товаристві "ФідоБанк" рахунок № НОМЕР_7 вклад у сумі 185 000,00 грн;
- публічному акціонерному товаристві "Альфа Банк" рахунок № НОМЕР_8 вклад у сумі 100 000,00 грн;
- акціонерному товаристві "Ощадбанк" рахунок № НОМЕР_9 вклад у сумі 200 000,00 грн;
3. визнати спільним сумісним майном подружжя грошові кошти, валюту та дорогоцінності, які знаходяться в сейфі № Л-5, який орендований ОСОБА_5 в публічному акціонерному товаристві "Юнекс Банк" та визнати за позивачем в порядку поділу майна подружжя право власності на Ѕ їх частину.
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його розподіл.
З урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог, просила:
1. визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_5 наступні грошові кошти та проценти, нарахованих на них:
- грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн, які знаходяться у акціонерному товаристві "Альфа-Банк" ЄДРПОУ 23494714 на рахунку № НОМЕР_10 за договором від 22 липня 2015 року;
- грошові кошти в розмірі 70 000,00 грн, які знаходяться у акціонерному товаристві "Альфа-Банк" ЄДРПОУ 23494714 на рахунку № НОМЕР_11 за договором від 09 вересня 2015 року;
- грошові кошти в розмірі 1 878,84 грн, які знаходяться у акціонерному товаристві "Альфа-Банк" ЄДРПОУ 23494714 на рахунку № НОМЕР_12 ;
- грошові кошти в розмірі 8 033,14 грн, які знаходяться у акціонерному товаристві "Альфа-Банк" ЄДРПОУ 23494714 на рахунку № НОМЕР_13 за договором від 15 грудня 2013 року;
- грошові кошти в розмірі 29 491,50 дол. США, які знаходяться у акціонерному товаристві "ОТП Банк" ЄДРПОУ 21685166 на рахунку № НОМЕР_14 ;
- грошові кошти в розмірі 4 982,40 дол. США, які знаходяться у акціонерному товаристві "Юнекс Банк" ЄДРПОУ 20023569 на рахунку № НОМЕР_15 ;
2. визнати за позивачем право власності на Ѕ частину зазначених грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 22 лютого 2005 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно. За час спільного проживання ОСОБА_5 розмістив депозитні вклади та дорогоцінності у банківських установах. Позивач вважає вказане майно спільною сумісною власністю та просить визнати за нею право власності на 1/2 його частини.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 березня 2019 року цивільні справи за позовними заявами ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.
У вересні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду заяву про затвердження мирової угоди.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 17 жовтня 2019 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 . Провадження у справі закрито.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що сторони добровільно прийшли згоди про укладення мирової угоди, наслідки укладення мирової угоди сторонам роз`яснені та зрозумілі. Мирова угода не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оцінка судом доводів апелянта може мати місце за умови порушення прав та інтересів ОСОБА_4, однак, такі порушення апеляційним судом не встановлені.
Вирішення судом спору між спадкоємцями щодо належності спадкового майна не свідчить, що таким судовим рішенням було вирішено питання про права та обов`язки боржника спадкодавця, який зобов`язаний повернути борг належному кредитору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Дарницького районного суду міста Києва.
19 лютого 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що затверджена мирова угода впливає на права та обов`язки ОСОБА_4 .
Скаржник зазначає, що 22 липня 2015 року між ТОВ "Світильнянське" та ОСОБА_5 було укладено договір безвідсоткової зворотньої фінансової допомоги, за умовами якого ОСОБА_5 було надано поворотну фінансову допомогу у розмірі 1 260 000,00 грн. 19 липня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено угоду про врегулювання заборгованості, де ОСОБА_1 виступає в ролі "Первісного кредитора", а ОСОБА_4 - "Новим кредитором". За умовами цієї угоди ОСОБА_4 прийняв на себе зобов`язання перед ОСОБА_1 виконати грошові зобов`язання за ТОВ "Світильнянське" та на виконання умов вказаної угоди сплатив ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 629 750,00 грн. Таким чином, ОСОБА_4 замість ОСОБА_1 набув право вимоги до ТОВ "Світильнянське" у зв`язку із переходом до нього прав та обов`язків нового кредитора на суму 629 750,00 грн, що становить Ѕ від суми позики у ТОВ "Світильнянське", що підлягає поверненню за договором.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд залишив поза увагою питання щодо необхідності врегулювання між сторонами заборгованості ТОВ "Світильнянське". Невизнання сторонами наявності у ОСОБА_1 права спільної сумісної власності на вимогу до ТОВ "Світильнянське" в Ѕ частині від суми позики, що підлягає поверненню за договором, призводить до того, що ОСОБА_4 втрачає набуте право за угодою про врегулювання заборгованості від 19 липня 2018 року.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2020 року ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_4 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
У березні 2020 року ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а викладені ОСОБА_4 в касаційній скарзі аргументи - необґрунтованими і безпідставними.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 19 липня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено угоду про врегулювання заборгованості, за умовами якої ОСОБА_4, виступаючи новим кредитором, взяв на себе зобов`язання перед первісним кредитором ОСОБА_1 виконати грошове зобов`язання за ТОВ "Світильнянське". Розмір грошового зобов`язання складає 629 750,00 грн. Вказане зобов`язання було виконано ОСОБА_4 (т. 13 а. с. 115, 116).
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було затверджено мирову угоду щодо визнання відповідачами факту проживання позивача з ОСОБА_5, визнання спільною сумісною власністю та поділ грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках, а також цінностей в індивідуальному банківському сейфі.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що борг ТОВ "Світильнянське" за договором безвідсоткової зворотньої фінансової допомоги від 22 липня 2015 року не був предметом спору у вказаній справі.