Постанова
Іменем України
24 березня 2020 року
м. Київ
справа № 148/1797/16-ц
провадження № 61-11358св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонернетовариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 березня 2019 року у складі судді Ковганич С. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Денишенко Т. О., Оніщука В. В.,
у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 20 вересня 2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
ПАТ КБ "ПриватБанк"свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості кредитними відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.
Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 29 381,64 грн за кредитним договором № б/н від 20 вересня 2012 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 06 березня 2019 року, яку залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 24 квітня 2019 року, позовну заяву повернуто позивачу разом зі всіма доданими до неї документами та визнано її неподаною.
Ухвала місцевого суду, з якою погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що позивачем не були усунені недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 08 лютого 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і передати справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду справи.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Тульчинського районного суду Вінницької області.
01 серпня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не було взято до уваги, що на виконання ухвали суду від 08 лютого 2019 року позивачем 26 лютого 2019 року, тобто в межах строку, визначеного судом, на адресу Тульчинського районного суду Вінницької області було направлено заяву про усунення недоліків позовної заяви із відповідними додатками.
У касаційній скарзі зазначається, що якщо суд має сумніви щодо сплати судового збору, то він повинен перевірити факт сплати вказаного збору.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою 29 серпня 2016 року.
Згідно платіжного доручення № PROM8BFM0B від 18 серпня 2016 року подана позовна заява була оплачена судовим збором в розмірі 1 378,00 грн.
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто заявнику для подання до належного суду.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 20 жовтня 2016 року ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 31 травня 2017 року заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" про повернення суми сплаченого судового збору задоволено. Зобов`язано управління Державної казначейської служби України в Тульчинському районі Вінницької області повернути ПАТ КБ "ПриватБанк" сплачену суму судового збору в розмірі 1 378,00 грн згідно платіжного доручення № PROM8BFM0B від 18 серпня 2016 року (а. с. 58).
Зазначена ухвала суду набрала законної сили та не скасована.
Постановою Верховного Суду від 14 листопада 2018 року ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року та Апеляційного суду Вінницької області від 20 жовтня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 08 лютого 2019 року позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху для усунення недоліків.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що позовна заява була залишена без руху з підстав, крім іншого, несплати судового збору.
06 березня 2019 року на адресу Тульчинського районного суду Вінницької області надійшла заява АТ КБ "ПриватБанк" про усунення недоліків позовної заяви, до якої було додано позовну заяву, копію письмових доказів, доданих до позовної заяви, підтвердження повноважень представника АТ КБ "ПриватБанк", а також копії позовної заяви з доданим до неї документами для відповідача (а. с. 107).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.