Постанова
Іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 303/5519/18-ц
провадження № 61-19638св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: виконавчий комітет Мукачівської міської ради, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 січня 2018 року у складі судді Курах Л. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконкому Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Мукачівської міської ради від 23 червня 2015 року № 178 ОСОБА_2 було видано містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок об`єктів містобудування, згідно яких їй надано дозвіл на реконструкцію власних нежитлових вбудованих приміщень магазину-офісу по АДРЕСА_1 з метою організації житлової квартири на другому поверсі.Земельна ділянка під зазначеною будівлею знаходиться у загальному користуванні.
Вказувала, що при проведенні реконструкції ОСОБА_2 відхилилась від проекту та грубо порушила Державні будівельні норми 360-92. Актом від 18 березня 2016 року № 161/1007 встановлено, що у будинку по АДРЕСА_1 проведено будівництво сходової клітки з монолітного залізобетонузамість запроектованої, оскільки за проектом були косоури із металу та сходинки із дерев`яних дошок.
За відхилення від проекту ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та вручено припис про усунення порушень вимог законодавства від 18 березня 2016 року № 65-П, але, не дивлячись на це, ОСОБА_2 ігнорує припис про знесення залізобетонної споруди.
Крім того, відділом архітектури Мукачівського міськвиконкому не було витребувано нотаріально-посвідчених заяв (згоди на реконструкцію) мешканців домоволодіння по АДРЕСА_1, що, на її думку, стало причиною відхилення ОСОБА_2 від проекту.
Вказувала, що в даному випадку порушено право позивача на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, котра перебуває у загальному користуванні всіх мешканців домоволодіння.
Враховуючи наведене просила суд визнати недійсним та скасувати рішення Мукачівського міськвиконкому від 23 червня 2015 року "Про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок" в частині надання ОСОБА_2 дозволу на реконструкцію власних вбудованих приміщень магазину-офісу по АДРЕСА_1 з метою організації житлової квартири на другому поверсі.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовано тим, що відхилення ОСОБА_2 від проекту не свідчить про неправомірність наданих забудовнику містобудівних умов та не може бути підставою для скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання цих умов.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 березня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що після того, як вона звернулась про порушення будівельних норм до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, виходом на місце було складено акт від 18 березня 2016 року про перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, чим було зафіксовано ряд порушень.
Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області у листі від 01 квітня 2016 року зазначало, що в ході перевірки було встановлено, що по дворовому фасаду будівлі побудована сходова клітка з монолітного залізобетону замість запроектованої, оскільки за проектом були косоури із металу та сходинки із дерев`яних дошок. Вказане являється предметом спору між власниками квартири № 1 та приміщення № 3 .
За відхилення від проекту ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та вручено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18 березня 2016 року № 65-П і було сплачено штраф. Вказує, що дія припису була до 18 вересня 2016 року і до сьогоднішнього дня його вимоги не виконані, на що суди попередніх інстанцій не звернули увагу.
Вказує, що відповідно до пункту 3 "наміри забудови" містобудівних умов повинна бути нотаріально засвідчена заява/згода мешканців домоволодіння, а реконструкція має бути проведена у межах лінійних розмірів та фундаментів.
Крім того, зазначає, що відповідач у судових засіданнях та запереченні на позовні вимоги посилається на судові рішення, які раніше були прийняті зовсім по іншій справі, і зазначає, що в позові слід відмовити в повному обсязі на підставі частини четвертої статті 82 ЦПК України. Проте, у частині сьомій статті 82 ЦПК України зазначено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обовʼязковою для суду.
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 червня 2015 року рішенням № 178 виконавчого комітету надано містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок об`єктів містобудування, а саме реконструкцію власних нежитлових вбудованих приміщень магазину-офісу по АДРЕСА_1 з метою організації житлової квартири на другому поверсі (власник ОСОБА_2 )
23 червня 2015 року було надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до містобудівних умов та обмежень планується реконструкція власних нежитлових вбудованих приміщень магазину-офісу з метою організації житлової квартири на другому поверсі з влаштуванням окремого входу з території домоволодіння по АДРЕСА_1 за нотаріально посвідченими заявами мешканців цього домоволодіння.
При цьому влаштування сходової клітки здійснюється на землях житлової та громадської забудови згідно з індивідуального проекту без змін існуючої висоти будинку за умови дотримання протипожежних та санітарних норм.
11 листопада 2015 року ОСОБА_2 надано декларацію про початок виконання будівельних робіт про реконструкцію власних нежитлових вбудованих приміщень магазину-офісу з метою організації житлової квартири на другому поверсі.
Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 18 березня 2016 року було проведено позапланову перевірку та встановлено, що в ході реконструкції ОСОБА_2 відхилилась від проекту, а саме влаштувала сходову клітку з монолітного залізобетону замість запроектованої конструкції з металу, у зв`язку з чим її було притягнуто до адміністративної відповідальності та вручено припис про усунення виявлених порушень до 18 вересня 2016 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 січня 2018 та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.