Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 314/6424/16-ц
провадження № 61-11622ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, на постанову Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2019 року в складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 2321583600:03:001:0556 загальною площею 0,013 га та 2321583600:03:001:0558 площею 0,1933 га. На його земельних ділянках частково знаходиться самовільно збудовані ОСОБА_2 паркан та частина дерев`яного сараю.
З урахуванням викладеного, позивач просив суд усунути перешкоди у володінні та користуванні ним зазначеними земельними ділянками шляхом знесення самовільно збудованого паркану та частини дерев`яної споруди (довжиною 4,73 м, шириною 0,65 м з одного боку та 0,81 м з іншого), встановлених
ОСОБА_2 на земельній ділянці родини ОСОБА_4 ; зобов`язати відповідача не чинити перешкоди йому у встановленні паркану на межі його земельних ділянок та у здійсненні ним господарчих та землевпорядних робіт на земельних ділянках, що належать йому на праві спільної часткової власності; стягнути
з відповідача на його користь компенсацію за заподіяну шкоду у розмірі
5 000,00 грн та судові витрати у справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанцій
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 жовтня
2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог ОСОБА_1 встановивши, що спірні паркан та дерев`яна споруда побудовані у 1983 році, при приватизації узгоджено межі суміжних земельних ділянок, які з моменту узгодження до часу розгляду справи не змінювались.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанцій
Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2019 року рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у володінні та користуванні ним земельними ділянками з кадастровими номерами 2321583600:03:001:0556 загальною площею 0,013 га та 2321583600:03:001:0558 площею 0,1933 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести самовільно збудований паркан та частину дерев`яної споруди (довжиною 4,73 м, шириною 0,65 м
з одного боку та 0,81 м з іншого).
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у встановленні паркану на межі земельних ділянок з кадастровими номерами 2321583600:03:001:0556 загальною площею 0,013 га та 2321583600:03:001:0558 площею 0,1933 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у здійсненні ОСОБА_1 господарчих та землевпорядних робіт на земельних ділянках, що належать йому на праві спільної часткової власності.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що згідно вимог статті 391 ЦК України ОСОБА_1, як співвласник зазначених земельних ділянок, має право вимагати усунення з боку ОСОБА_2 перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження цими земельними ділянками. Паркан та частина дерев`яної споруди належать відповідачу і не має значення, коли останні були побудовані.
Аргументи учасників справи
У червні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що твердження суду апеляційної інстанції про те, що на земельних ділянках позивача ОСОБА_1 знаходяться самовільно збудовані паркан та частина дерев`яної споруди (довжиною 4,73 м, шириною 0,65 м з одного боку та 0,81 м з іншого) не відповідає дійсності, оскільки, починаючи з 27 лютого 2018 року паркан та дерев`яна споруда є власністю ОСОБА_2 та зареєстрована в порядку визначеному законом, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 лютого 2018 року. Вказує, що
в технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 12 лютого 2018 року паркан визначений за № 6 та не є самочинно збудованим. Фактичне використання земельної ділянки нею ніяким чином не порушує право ОСОБА_1 на володіння, користування та розпорядження своєю земельною ділянкою.
У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому він зазначає те, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою та просить залишити її без змін.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року зупинено виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є співвласником в порядку спадкування Ѕ частини земельних ділянок з кадастровими номерами 2321583600:03:001:0556 загальною площею 0,013 га та 2321583600:03:001:0558 площею 0,1933 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2321583600:03:002:0012 загальною площею 0,1770 га.
Земельні ділянки сторін межують між собою.