Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа №214/82/17
провадження №61-235св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Акціонерне товариство "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня 2019 року
в складі судді Чернової Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від
11 грудня 2019 рокув складі суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П.,
Зубакової В. П.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є вкладником Акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - АТ "Імексбанк") на підставі укладеного між ними
01 вересня 2014 року договору № 1790000965 про приєднання до публічного договору банківського вкладу (депозиту). Сума вкладу становила 7 400,00 грн, яку 13 жовтня 2014 року було поповнено на 1400,00 грн. У зв`язку
з початком процедури ліквідації банку позивачеві виплачено гарантовану суму відшкодування за вкладом у розмірі 7 400,00 грн. Вважаючи, що сума коштів була виплачена не в повному обсязі, без урахування процентів, інфляційних втрат, 3 % річних і компенсації, ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - уповноважена особа ФГВФО) на ліквідацію АТ "Імексбанк" із заявою про включення його до загального реєстру вкладників, проте відповіді не отримав. Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просив: визнати протиправною відмову Фонду у включенні його до загального реєстру вкладників АТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів
у порядку, визначеному чинним законодавством; визнати протиправним ненадання Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" відповіді на його звернення; зобов`язати АТ "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" визнати його вкладником на загальну суму 5 467,60 грн і внести цю суму до загального реєстру вкладників та реєстру вимог кредиторів 4 черги; зобов`язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк" надати Фонду додаткову інформацію про відшкодування йому коштів на суму 5 467,60 грн за загальним реєстром вкладників та реєстром вимог кредиторів 4-ої черги.
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з уточненим позовом, в якому просить суд визнати протиправною відмову відповідачів щодо включення до реєстру кредиторів; зобов`язати відповідачів визнати його вкладником на загальну суму 5 472,57 грн; зобов`язати уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію АТ "Імексбанк" подати до ФГВФО додаткову інформацію про відшкодування йому 5 472,57 грн; стягнути солідарно з АТ "Імексбанк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ "Імексбанк" та ФГВФО грошові кошти у розмірі 5 472,57 грн, з яких 1 000,00 грн депозитний вклад, 4,97 грн проценти станом на 03 грудня 2014 року, 969,00 грн проценти за період
з 03 грудня 2014 року по 18 травня 2015 року, 3 498,60 грн компенсація за невиконання грошового зобов`язання у сумі 7 400,00 грн з 03 грудня 2014 року по 18 травня 2015 року відповідно до індексу інфляції у розмірі 140,15% в сумі
3 372,60 грн та 3% річних у розмірі 1,5% в сумі 126 грн.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2017 року, провадження
у справі закрито.
Суди виходили із того, що Фонд є суб`єктом владних повноважень і на нього покладено здійснення владних управлінських функцій у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, тому спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від
21 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2017 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Велика Палата Верховного Суду ураховуючи зміст та суб`єктний склад спірних правовідносин зробила висновок, що спір про визнання кредитором банку та включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не
є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства,
а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про закриття провадження в цій справі. Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються інтересів банку, а тому при розгляді справи суди повинні визначитися зі складом її учасників.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня
2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від
11 грудня 2019 року, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ФГВФО, уповноваженої особа ФГВФОна ліквідацію АТ "Імексбанк" про повернення коштів.
Суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня
2019 року у справі № 646/6644/17 відступлено від раніше викладеного правового висновку, відповідно до якого при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним
є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень) є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
Аргументи учасників справи
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити у справі нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що закриваючи провадження у справі, суди не врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену
в постанові від 05 грудня 2018 року у цій справі № 214/82/17 (провадження
№ 14-489цс18), згідно з якою цей спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Відзивів іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 вересня 2014 року між АТ "Імексбанк" та ОСОБА_1 укладено договір №1790000965 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту), згідно з яким позивач передав АТ "Імексбанк" 7 000,00 грн під 25 % річних строком на 93 дні, з поверненням вкладу 03 грудня 2014 року,