ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2020 року
Київ
справа № 814/2281/16
адміністративне провадження № К/9901/53160/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 814/2281/16
за позовом за позовом ОСОБА_1 до Командування військової частини А0800, Командування військової частини А0959 про визнання дій протиправними, скасування наказів, -
за касаційною скаргою Військової частини А0959
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, ухвалене у складі судді Біоносенка В.В.
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, ухвалену у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А.І., Ступакової І.Г.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Командування військової частини А0800 (далі - відповідач 1) та до Командування військової частини А0959 (далі - відповідач 2) з позовом, в якому просив:
1.1. визнати дії Командування військових частин А0800 та А0959 щодо притягнення старшого механіка 1 авіаційної ескадрильї військової частини А0959 старшого сержанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності протиправними;
1.2. скасувати наказ Командира військової частини А0800 № 239 від 20 квітня 2016 року та наказ Командира військової частини А0959 № 276 від 27 квітня 2016 року щодо притягнення старшого механіка 1 авіаційної ескадрильї військової частини А0959 старшого сержанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності протиправними як незаконний.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що оскаржуваний наказ відповідача про притягнення його до повної матеріальної відповідальності за нестачу двох блоків БУС-3 літаків МиГ-29 з ботовими номерами 07 та 11 до повної матеріальної відповідальності з подальшим стягненням з нього грошових коштів є протиправним.
2.1. Позивач зазначає, що під звіт він прийняв тільки два літака МиГ-29 з бортовими номерами 26 та 29, які розміщуються в м. Миколаїв. Інших літаків, в тому числі з бортовими номерами 07, 11, а також блоків до цих літаків БУС-3, ним під звіт не приймалися. Крім того, відповідно до вимог підпункту 174 "Наставлення з технічного забезпечення авіації Збройних Сил України", Книги 2 Інженерно-авіаційне забезпечення, частини 1 (далі - НТЗ-99), затвердженого наказом заступника Міністра оборони України - Командувача Військово-Повітряних Сил України від 28 липня 2000 року № 177, авіаційна техніка, засоби її технічного обслуговування, які знаходяться в авіаційній частині, закріпляються за льотчиками та ІТС, який відповідає за збереження, справність та постійну готовність їх до застосування.
2.2. За приписами підпункту 175 НТЗ-99 кожен літак наказом по частині закріпляється за командиром екіпажу (льотчиком) та технічним (наземним) екіпажем. Згідно з вимогами підпункту 177 НТЗ-99 за одним авіаційним техніком закріпляється лише один літак. На період тимчасової відсутності техніка (відпустка, хвороба тощо) літак для виконання на ньому робіт зі збереження та утримання його у правному стані закріпляється наказом командира за авіаційним механіком, який допущений до самостійної експлуатації літака даного типу.
2.3. З огляду на те, що позивач не приймав під свій звіт літаки МиГ-29 з бортовими номерами 07 та 11, які зберігаються на аеродромі під м. Одеса, відповідно до вимог НТЗ-99 він не може нести повну матеріальну відповідальність за втрату з цих літаків двох блоків БУС-3.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, позов задоволено повністю.
3.1. Визнано протипраними дії Командування військових частин А0800 та А0959, щодо притягнення старшого механіка 1 авіаційної ескадрильї військової частини А0959 старшого сержанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності .
3.2. Визнано протиправними та скасовано наказ командира військової частини А0800 № 239 від 20 квітня 2016 року в частині притягнення старшого механіка 1 авіаційної ескадрильї військової частини А0959 старшого сержанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та наказ командира військової частини А0959 № 276 від 27 квітня 2016 року в частині притягнення старшого механіка 1 авіаційної ескадрильї військової частини А0959 старшого сержанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності.
4. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що матеріалами справи, а саме висновком експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, підтверджено, що позивач не приймав під звіт літаки МиГ-29 з бортовими номерами 07, 11. Відтак правові підстави для притягнення його повної матеріальної відповідальності відсутні. Крім того, у актах прийому-передачі вказаних літаків невірно зазначено ініціали позивача та військове звання "старшина". Дане звання позивач отримав у 2016 році, тобто після складання цих актів. Наведене може вказувати на виготовлення цих документів значно пізніше, зазначеної у них дати.
4.1. Суд першої інстанції наголосив на тому, що матеріальна відповідальність військовослужбовця за нестачу матеріальних цінностей наступає лише у разі передачі йому під звіт цих матеріальних цінностей, а не в наслідок його мовчазної згоди щодо збереження чи обслуговування майна.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
5. У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини А0959, в якій скаржник просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
6. В обґрунтування касаційної скарги відповідач 2 вказує на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність належних та допустимих доказів прийняття позивачем літаків МиГ-29 з бортовими номерами 07, 11. На думку відповідача 2 прийняття позивачем під звіт цих літаків підтверджується актами прийому-передачі від 20 березня 2015 року та наказами командира Військової частини А0959 від 25 грудня 2015 року про закріплення за позивачем вказаних літаків, копії яких наявні в матеріалах справи. Крім того, під час проведення службових розслідувань відповідачами позивач не заперечував того, що зазначені літаки закріплені саме за ним. Притягненню винних осіб до матеріальної відповідальності передувало проведення службового розслідування, як того вимагає чинне законодавства. Відтак на думку скаржника дії та оскаржувані накази відповідачів є правомірними. Підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
7. Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року, постановлену у складі судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
8. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 710/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Стрелець Т.Г. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14) що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 24 березня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні відповідно до вимог частини 1 статті 343 КАС України.
Позиція інших учасників справи
10. Від позивача заперечень на касаційну скаргу не надійшло, що відповідно до статті 338 КАС України не є перешкодою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Установлені судами фактичні обставини справи
11. У 2016 році ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді старшого механіка 1 авіаційної ескадрильї військової частини А0959 (м. Миколаїв) та мав військове звання старший сержант.
12. З 2015 року у військовій частині А3571 (м. Одеса) зберігались, окрім іншого, літаки МиГ-29 з бортовими номерами 07 та 11.
13. 18 березня 2016 року під час здійснення перевірки комплектності літаків у військовій частині А3571 (м. Одеса), окрім іншого, було встановлено відсутність у літаках МиГ-29 з бортовими номерами 07 та 11, блоків БУС-3.
14. Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що у період з 20 жовтня 2015 року по 18 березня 2016 року особовий склад військової частини А0959 не здійснював перевірки на предмет наявності блоків та агрегатів. Під час щорічної інвентаризації за 2015 рік та під час прийому справ та посади командиром військової частини А0959 літаки МиГ-29, що знаходяться у військовій частині А3571, інвентаризаційною комісією не перевірялись.
15. Наказом командира військової частини А0800 від 20 квітня 2016 року № 239 "Про результати службового розслідування" старшого механіка 1 авіаційної ескадрильї військової частини А0959 старшого сержанта ОСОБА_1 за нестачу двох блоків БУС-3 літаків МиГ-29 з бортовими номерами 07 та 11, переданих йому під звіт, притягнуто до повної матеріальної відповідальності, у трьохкратному розмірі - 168 070,23 гривень.
16. Наказом командира військової частини А0959 від 27 квітня 2016 року №276 "Про притягнення до матеріальної відповідальності винних у відсутності блоків БУС-3" старшого механіка 1 авіаційної ескадрильї військової частини А0959 старшого сержанта ОСОБА_1 за нестачу двох блоків БУС-3 до літаків МиГ-29 з бортовими номерами 07, 11, переданих йому під звіт, притягнуто до повної матеріальної відповідальності та стягнуто з нього суму 112 046,82 грн.
17. Не погоджуючись з цими наказами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР (в редакції від 11 лютого 2001 року, далі - Положення № 243/95-ВР).
20. За приписами абзацу 1 пункту 2 розділу І Положення № 243/95-ВР відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
21. Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти (абзац 2 пункту 2 розділу І Положення № 243/95-ВР).
22. Відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу І Положення № 243/95-ВР у випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов`язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.
23. До військовослужбовців належать: солдати, матроси, сержанти, старшини строкової військової служби і ті, які проходять військову службу за контрактом, курсанти (слухачі) військово-навчальних закладів, жінки, які проходять військову службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу, прапорщики, мічмани і офіцери Збройних Сил України, Прикордонних військ України, військ Цивільної оборони, Управління державної охорони України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ України, а також призвані на збори військовозобов`язані (абзац 3 пункту 1 розділу "Загальні положення" Положення №243/95-ВР).
24. Зі змісту пункту 3 розділу І Положення № 243/95-ВР вбачається, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.