ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2020 року
Київ
справа № 825/1000/18
адміністративне провадження № К/9901/55000/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколов В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 825/1000/18
за позовом за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2995 про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів, -
за касаційною скаргою Військової частини А2995
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року, хвалену у складі головуючого судді Д`якова В.І.,
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Троян Н.М., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А2995 (далі - відповідач), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини А2995 (з основаної діяльності) від 05 січня 2018 року № 4 "Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв`язку виявлено під час приймання - передачі апаратної П-244ТМ" про притягнення молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності на суму 7520 грн 21 коп;
1.2. стягнути з Військової частини А2995 на його користь незаконно утримане грошове забезпечення на суму 7520 грн 21 коп.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність наказу командира Військової частини А2995 про притягнення його до матеріальної відповідальності. Позивач вказує на те, що відповідачем порушено строки та порядок проведення службового розслідування. З акту службового розслідування слідує, що про нестачу майна зв`язку в апаратній П-24ТМ відповідачу стало відомо 26 жовтня 2017 року, що підтверджується поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_2, який з невстановлених причин не доповів про це вищому керівництву. Наказ про проведення службового розслідування за фактом виявленої нестачі майна відповідачем винесено 12 грудня 2017 року, а службове розслідування завершене тільки 05 січня 2018 року, що не відповідає вимогам пункту 17 наказу Міністра оборони України від 14 серпня 1995 року № 201, яким встановлені терміни проведення службового розслідування.
2.1. Позивач зазначає, що в супереч вимогам пункту 18 наказу Міністра оборони України від 14 серпня 1995 року № 201 службове розслідування проведено начальником полового вузла по роботі з особовим складом капітаном ОСОБА_3, яким є безпосереднім начальником позивача.
2.2. Всупереч вимогам пунктів 2, 19 наказу Міністра оборони України від 14 серпня 1995 року № 201 відповідач під час проведення службового розслідування не встановив чи дійсно втрата майна відбулася з вини позивача та якими конкретно неправомірними діями позивача (викрадення, втратою, незаконним використанням, погіршення або знищення майна, тощо) завдано шкоду військовому майну. Також відповідачем не встановлено форму вини позивача (умисно чи з необережності), та з якою метою заподіяно шкоду, як того вимагають приписи Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховного Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР.
2.3. З невідомих причин службовим розслідуванням не були досліджені питання, яким чином у період з 01 вересня по 25 жовтня 2017 року, у період коли позивач знаходився на навчаннях, перебуваючи на території автомобільного парку Військової частини А2995, який охороняється відповідним добовим нарядом було викрадено майно з апаратної П-244ТМ.
2.4. Позивач вказує на те, що акт службового розслідування містить суперечливі висновки про те, що позивач 25 вересня 2017 року прийняв майно апаратної П-244ТМ, в той же час з цього акту вбачається, що цього дня позивач перебував за межами Військової частини А2995 та фізично не міг прийняти саме 25 вересня 2017 року майно апаратної П-244ТМ.
2.5. Позивач звертає увагу на те, що матеріалами службового розслідування не підтверджено, що позивач є матеріально відповідальною особою. Відповідачем договір про матеріальну відповідальність з позивачем не укладався, наказ командира Військової частини А2995 про закріплення за позивачем відповідного майна не видався.
2.6. В порушення пункту 21 наказу Міністра оборони України від 14 серпня 1995 року № 201 позивач був притягнутий до матеріальної відповідальності на підставі довідки-рахунка визначення залишкової вартості втрачених засобів з комплексу П-244ТМ без реєстраційного номеру, дати складання, та дати затвердження цієї довідки командиром Військової частини А2995.
2.7. В порушення вимог пункту 23 наказу Міністра оборони України від 14 серпня 1995 року № 201 командир військової частини після розгляду матеріалів розслідування не провів особисто бесіду з позивачем, як особою, яка притягується до матеріальної відповідальності. Відповідачем не доведено позивачу під розписку наказ від 05 січня 2018 року № 4 "Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв`язку, виявленої під час приймання-передачі апаратної П-244ТМ". В порушення вказано норми відповідач відрахував з грошового забезпечення позивача одноразово суму 7520,21 грн, тоді як приписами цього пункту дозволено відрахування щомісяця по 20% (у разі розкрадання) та по 50% (у разі умисного пошкодження військового майна).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, адміністративний позов задоволено повністю.
3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини А 2995 (з основаної діяльності) від 05 січня 2018 року № 4 ʼʼПро результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв`язку виявлено під час приймання - передачі апаратної П-244ТМʼʼ щодо притягнення молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності на суму 7520 грн 21 коп.
3.2. Стягнуто з Військової частини А2995 на користь ОСОБА_1 незаконно утримане грошове забезпечення на суму 7520 грн 21 коп.
3. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, вказав на те, що відповідачем в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України не доведено правомірності наказу відповідача від 05 січня 2018 року № 4 ʼʼПро результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв`язку виявленою під час приймання - передачі апаратної П-244ТМʼʼ.
3.1. Судом враховано, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивач на час виникнення спірних правовідносин був матеріально відповідальною особою, а також порушення відповідачем встановлених законодавством строків призначення службового розслідування. З матеріалів службового розслідування слідує, що воно проведено безпосереднім начальником позивача - заступником начальника польового вузла зв`язку по роботі з особовим складом капітаном ОСОБА_3 . Відповідачем не встановлено якими саме безпосередніми діями позивача завдано матеріальну шкоду та не визначено форму вини позивача. Службовим розслідуванням не встановлено, яким чином майно апаратної було викрадено з території військової частини, яка охороняється. Актом службового розслідування не встановлено, яким чином позивач, який у період з 01 вересня 2017 року по 05 жовтня 2017 року перебував на навчаннях, міг 25 вересня 2017 року прийняти майно апаратної П-244ТМ. Довідка-рахунок визначення залишкової вартості втрачених засобів з комплекту П-244ТМ, на підставі якої позивача притягнули до матеріальної відповідальності не має реєстраційного номера та дати складання, не затверджена командиром військової частини. Ця довідка підписана інженером технічної частини, який не відноситься до категорії посадових осіб начальника відповідної служби. Ця довідка не підписана начальником фінансової служби Військової частини та не засвідчена печаткою, а тому не є належним та допустимим доказом.
3.2. Також суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що командир Військової частини А2995 не провів з позивачем, як з особою, яка притягується до матеріальної відповідальності, бесіду. Позивач не був ознайомлений під розписку з наказом відповідача від 05 січня 2018 року № 4 "Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв`язку виявленого під час приймання-передачі апаратної П-244ТМ". Утримання суми заподіяної шкоди відповідачем проведено з порушенням встановлено законодавством порядку одноразово в сумі, визначеній за результатами службового розслідування, тоді як наказом Міністра оборони України від 14 серпня 1995 року № 201 дозволено відрахування коштів заподіяної шкоди в сумі 20% та 50% залежно від характеру дій особи, які призвели до завдання матеріальної шкоди. Також судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не провів інвентаризацію з метою встановлення фактичної наявності військового майна та визначення розміру збитків, які на думку відповідача, були заподіяні позивачем.
3.3. Зазначене на думку судів першої та апеляційної інстанцій свідчить про порушення відповідачем приписів визначених наказом Міністра оборони України від 14 серпня 1995 року № 201.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
4. У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини А2995 в якій скаржник просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
5.1. Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій невірно застосували норми пункту 17 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР до старшого лейтенанта ОСОБА_2, не застосували її при цьому до молодшого сержанта ОСОБА_1 . Адже саме позивач, виявивши факт нестачі майна мав подати керівництву відповідний рапорт, однак не зробив цього. Натомість позивач в усній формі не зовсім впевнено доповів начальнику центру інформаційних систем польового вузла старшому лейтенанту ОСОБА_2 про нестачу кабелю в апаратній П-244ТН. Даний факт не заперечується позивачем та підтверджується поясненнями ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_2 безпосередньо не виявляв такої нестачі, тому він не мав обов`язку доповісти командиру військової частини про ці обставини.
5.2. Факт заподіяння шкоди ОСОБА_2 був достовірно встановлений 06 грудня 2017 року після повернення позивача з відпустки. Службове розслідування за фактом нестачі майна апаратної П-244ТН завершено 05 січня 2018 року, тобто протягом місяця з дня призначення такого розслідування.
5.3. На думку скаржника суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин статті 31, 125 Статуту внутрішньої служби, внаслідок чого пришли до висновку про порушення відповідачем вимог пункту 18 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, який забороняє доручати проведення службового розслідування безпосередньому начальнику військовослужбовця, дії якого необхідно розслідування. Позивач перебував на посаді командира відділення обробки інформації взводу зв`язку центру інформаційних систем польового вузла зв`язку 1. Відповідно до положень статті 125 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир відділення підпорядковується командирові взводу та його заступникові. Під час проходження служби безпосереднім командиром позивача був командир взводу - начальник апаратної взводу зв`язку центру інформаційних систем польового зв`язку 1 лейтенант ОСОБА_4 . Службове розслідування стосовно дій позивача проведено заступником начальника польового вузла зв`язку 2 по роботі з особовим складом капітан Дейнеко Р.В., який не є безпосереднім керівником позивача.
5.4. Скаржник зазначає, що висновок про те, що у період з 01 вересня по 25 жовтня 2017 року апаратна П-244ТН перебувала на території автомобільного парку Військової частини А2995 спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а саме наказом відповідача від 30 серпня 2017 року № 465, відповідно до якого позивач разом з апаратною П-244ТН в якості начальника цієї апаратної вибув на тактико-спеціальні навчання з військами Збройних Сил України. Під час судового розгляду справи позивач не заперечував той факт, що на момент прийняття апаратної П-244ТН все майно було в наявності. Наявність майна також перевірена ним 31 серпня 2017 року перед вибуттям на навчання.
5.5. Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність доказів того, що відповідач є матеріально відповідальною особою спростовується наявними в матеріалах справі копією акту технічного стану апаратної від 25 вересня 2017 року, підписання якого позивач не заперечує. Дана обставина також підтверджується поясненнями позивача, наданими під час проведення службового розслідування. Також відповідач вказав на те, що позивач жодного разу не повідомив керівництво про злам печаток на апаратній або інші обставини, які б вказували на те, що нестача майна апаратної виникла внаслідок дій сторонніх осіб. Судами першої та апеляційної інстанції не досліджено питання про те, чи належно виконував свої обов`язки позивач.
5.6. На думку скаржника, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про неналежне оформлення довідки-розрахунку не відповідають обставинам справи. В матеріалах справи наявний витяг з наказу командира Військової частини А2995 по стройовій частині від 28 грудня 2017 року № 285 та функціональні обов`язки інженера технічної частини, які підтверджують, що в період проведення службового розслідування інженер технічної частини старший лейтенант Рой А.А., як підписав довідку-рахунок визначення залишкової вартості втрачених засобів з комплекту П-244ТМ, виконував обов`язки начальника служби зв`язку і мав усі повноваження для підписання цієї довідки як тимчасово виконуючий обов`язки начальника служби. Засвідчення такої довідки печаткою військової частини не передбачено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року, постановлену у складі судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А. відкрито касаційне провадження за даною касаційної скаргою.
7. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 708/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Шарапи В.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14) що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 24 березня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог частини 1 статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
9. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій він посилаючись на вірність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення а оскаржувані судові рішення без змін.
Установлені судами фактичні обставини справи
10. Наказом командира Військової частини А2995 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12 грудня 2017 року № 606 призначено службове розслідування за фактом нестачі майна виявленого під час приймання-передачі П-244ТМ, проведення якого доручено заступнику начальника польового вузла зв`язку по роботі з особовим складом капітану Дейнеко Р.В. (а.с.19)
11. Актом проведення службового розслідування по факту виявлення нестачі майна зв`язку в апаратній П-244ТМ № 426622, затвердженого 05 січня 2018 року командиром Військової частини А2995, запропоновано за неналежне виконання своїх службових обов`язків щодо збереження озброєння і військової техніки, порушення вимог абзаців 5 та 6 статті 11, статей 16, 125, абзацу статті 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на командира відділення обробки інформації центру інформаційних систем польового вузла зв`язку Військової частини А2995 молодшого сержанта ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення "Зауваження". Притягнути позивача до підвищеної матеріальної відповідальності за шкоду заподіяну державі втратою військового майна вартістю 6772,63 грн, з урахуванням кратності в сумі 7520,21 грн (а.с.20-22).
12. Відповідно до наказу командира Військової частини А2995 (по стройовій частині) від 05 січня 2018 року № 4 моложшого сержанта ОСОБА_1 командира відділення обробки іформації взводу зв`язку центру інформаційних систем польового вузла зв`язку, звільненого наказом командира 5 окремого полку зв`язку (по собовому складу) від 05 січня 2018 року № 1-РС у запас відповідно до пункту "а" частини 3 статті 26 з урахуванням підпункту "і" пункту 1 та чатсини 8 (у зв`язку із закінченням строку контракту, як осбі, яфкі в особливий період (крім введення мобілізації та введення воєнного стану ) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" вважати, що справи та посаду здав і направлений для зарахування на військовий облік до Ріпкинського РВК Чернігівської області (а.с. 11).
13. В січні 2018 року під час отримання з карткового рахунку грошового забезпечення, нарахованого військовою частиною А2995 при звільненні позивачу, останній дізнався, що з його грошового забезпечення утримано суму більш ніж 7 тис. грн за нестачу матеріальних засобів.
14. ОСОБА_1 звернувся до Військової частини А2995 за роз`ясненням стосовно утримання з його грошового забезпечення коштів, позивач отримав усну відповідь, що кошти з його грошового забезпечення утримані на підставі наказу командира Військової частини А2995 (з основної діяльності) від 05 січня 2018 року № 4 "Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв`язку виявлено під час приймання-передачі апаратної П-244ТМ". Відповідно до цього з командира відділення обробки інформації центру інформаційних систем польового вузла зв`язку молодшого сержанта ОСОБА_1 утримано суму шкоди, завдану державі, в розміру 7520,21 грн (а.с. 12-13).
15. Вважаючи наказ від 05 січня 2018 року № 4 "Про результати службового розслідування за фактом нестачі майна зв`язку виявлено під час приймання-передачі апаратної П-244ТМ" протиправними та таким, що прямо порушує права позивача, а також підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 243/95-ВР).
18. За приписами абзацу 1 пункту 2 розділу І Положення № 243/95-ВР відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
19. Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти (абзац 2 пункту 2 розділу І Положення № 243/95-ВР).
20. Відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу І Положення № 243/95-ВР у випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов`язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.
21. Зі змісту пункту 3 розділу І Положення № 243/95-ВР вбачається, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.