У Х В А Л А
17 березня2020 року
м. Київ
Справа № 813/1232/18
Провадження № 11-90апп20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом заступника прокурора Львівської області до Сокальської районної ради Львівської області (далі - Райрада) про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2018 року заступник прокурора Львівської області звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Райради від 22 грудня 2017 року № 442 "Про створення Комунальної установи Сокальської районної ради Львівської області "Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району";
- визнати протиправним та скасувати пункти 1-4 рішення Райради від 16 лютого 2018 року № 473 "Про внесення змін в рішення Сокальської районної ради Львівської області від 22 грудня 2017 року № 442, затвердження нової редакції Статуту Комунальної установи Сокальської районної ради Львівської області "Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району" та окремі питання в галузі освіти".
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 8 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року, провадження у справі закрив, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, заступник прокурора Львівської області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення цих судів та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 5 березня 2020 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), мотивувавши це тим, що позивач оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Відповідно до частини шостої статті 346 КАС справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Оскільки в касаційній скарзі заступник прокурора Львівської області просить скасувати судові рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції, а наявності передбачених наведеною вище нормою КАС випадків, що виключають можливість передачі справи, не встановлено, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявлених клопотань у касаційній скарзі заступника прокурора Львівської області та відзиві на неї Райради про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.
Зі змісту касаційної скарги заступника прокурора Львівської області предметом касаційного перегляду у цій справі підлягає залишена без змін апеляційним судом ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі.
Тобто Велика Палата Верховного Суду в межах поданої касаційної скарги лише перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.