Постанова
Іменем України
12 березня 2020 року
м. Київ
справа № 2-391/12
провадження № 61-22346св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Управління Державної казначейської служби України у місті Ровеньки Луганської області, відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2014 року у складі колегії суддів: Медведєвої Л. П., Пащенко Л. В., Соловей Р. С.,
Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У 2009 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у місті Ровеньки Луганської області (далі - УДКС України у місті Ровеньки), відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Печерського РУЮ у місті Києві) про відшкодування моральної шкоди.
Вимоги обґрунтовував тим, що протягом 7 років не виконується рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 19 грудня 2002 року, яким зобов`язано редакцію газети "Директор школи" опублікувати текст спростування негативної інформації щодо нього ( ОСОБА_1 ) у статті "Атестація і діалогізація", надрукованої у газеті "Директор школи", випуск № 38/134/2000.
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у місті Києві від 21 червня 2007 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа у вищевказаній справі.
У порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не направив йому копію зазначеної постанови, внаслідок чого він тривалий час не мав можливості оскаржити її.
Дана обставина встановлена Донецьким апеляційним адміністративним судом у постанові від 19 лютого 2008 року у справі № 22-а-1280/08.
У зв`язку з наведеним просив зобов`язати відповідачів за рахунок держави відшкодувати йому компенсацію моральної шкоди у розмірі 111 959 грн 90 коп.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 22 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 03 березня 2010 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що позивач, зазначивши відповідачем ГУ ДКС України у Луганській області, відповідно до статті 60 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішень), не обґрунтував, яким чином моральна шкода заподіяна йому саме цим відповідачем та з яких підстав він повинен її відшкодовувати.
Суди вказали, що чинним законодавством не передбачено відшкодування державою шкоди, завданої державним виконавцем.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 22 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 03 березня 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, а саме: чи була діями державного виконавця заподіяна моральна шкода позивачу; якими неправомірними діями чи бездіяльністю державного виконавця її заподіяно; чи є обґрунтованим її розмір, визначений позивачем. Суд не врахував, що, встановивши факт заподіяння моральної шкоди незаконними діями чи бездіяльністю посадовими особами при здійсненні своїх повноважень, вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави, а тому ухвалив рішення при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 11 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано УДКС України у місті Ровеньки сплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд виходив із доведеності факту завдання позивачу моральної шкоди внаслідок неправомірної бездіяльності державного виконавця, а саме ненаправлення копії постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, що є підставою для часткового задоволення позову.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2014 року рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 11 лютого 2014 року змінено.
Резолютивну частину рішення викладено у такій редакції: "У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м. Ровеньки Луганської області, співвідповідач - Відділ Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про відшкодування моральної шкоди - відмовити".
Апеляційний суд зробив висновок про недоведеність позовних вимог, зазначивши, що місцевий суд не встановив, у чому саме полягала моральна шкода, завдана позивачу, які негативні наслідки мають місце, та чи є безпосередній причинний зв`язок між бездіяльністю державного виконавця та наслідками, що настали.
Короткий зміст касаційної скарги
У травні 2014 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2014 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 липня 2014 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Вимоги зазначеної ухвали суду касаційної інстанції в частині витребування цивільної справи не виконано, що підтверджено листами Біловодського районного суду Луганської області, оскільки Ровеньківський міський суд Луганської області розташований на території проведення операції об`єднаних сил Збройних Сил України. Тому справа до суду касаційної інстанції не надходила.
Провадження № 61-22346ск18 передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року направлено до Біловодського районного суду Луганської області копії матеріалів касаційного провадження № 61-22346ск18 у справі № 2-391/12 для відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою від 03 червня 2019 року Біловодський районний суд Луганської області відновив втрачене провадження у справі № 2-391/12-ц за позовом ОСОБА_1 до УДКС України у місті Ровеньки, ВДВС Печерського РУЮ у місті Києві про відшкодування моральної шкоди, в частині наявних у справі документів.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину третю статті 61 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення), оскільки рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 19 грудня 2002 року тривалий час не виконується і протиправна бездіяльність ВДВС Печерського РУЮ у місті Києві встановлена рішенням адміністративного суду.
Внаслідок такої бездіяльності він зазнав значних душевних страждань, що залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції.