Постанова
Іменем України
23 березня 2020 року
м. Київ
справа № 664/2838/17
провадження № 61-21881св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - адвоката Бітюкової Ірини Вікторівни на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року у складі судді Заславець Н. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Склярської І. В., Чорної Т. Г.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", зараз акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", (далі - АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що з 16 травня 2014 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із філією АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", де займав посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування IV розряду.
Наказом директора філії АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" № 067-к від 01 листопада 2017 року його було звільнено із займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.
Посилаючись на те, що порушень правил внутрішнього трудового розпорядку він не допускав, дисциплінарні стягнення у визначеному статями 147-1, 148, 149 КЗпП України порядку до нього не застосовувались, письмові пояснення жодного разу не відбирались, позивач, збільшивши в процесі розгляду справи позовні вимоги та зазначивши, що про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани та винесення відповідного наказу йому стало відомо в судовому засіданні 11 квітня 2018 року, просив поновити строк позовної даності в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів в.о. директора філії АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" ОСОБА_2 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку за № 023/2 від 26 травня 2017 року та про звільнення його з роботи за № 067-к від 01 листопада 2017 року; визнати незаконними та скасувати зазначені накази; поновити його на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування IV розряду філії
АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Брилівський елеватор"; стягнути із відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 104 304,72 грн, а також понесені судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання позову.
Позовні вимоги задоволено частково.
Визнано незаконними та скасовано накази в.о. директора філії
АТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" за № 023/2
від 26 травня 2017 року про застосування дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та за № 067 від 01 листопада 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування ІV розряду філії АТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" "Брилівський елеватор", за систематичне порушення правил внутрішнього трудового розпорядку на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі у філії АТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" "Брилівський елеватор", на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування ІV розряду з 01 листопада 2017 року.
Стягнуто з філії АТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" "Брилівський елеватор" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 листопада 2017 року по 14 червня 2019 року у розмірі 74 986,44 грн (з урахуванням утриманих податків і зборів).
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.
Стягнуто з АТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" "Брилівський елеватор" в дохід держави судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що звільнення позивача з роботи відбулося з порушенням норм трудового законодавства, зокрема, після спливу визначеного частиною першою статті 148 КЗпП України строку для застосування дисциплінарного стягнення та без доведення факту систематичності невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. Обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення суд вважав таким, що не відповідає тяжкості проступку. Суд поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду, визнавши причини пропущення цього строку поважними.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задоволено частково.
Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року в частині допуску негайного виконання рішення суду про стягнення заробітної плати за один місяць скасовано.
Це ж рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу частково змінено. Визнано, що середній заробіток за час вимушеного прогулу у визначеному судом розмірі стягнуто на користь ОСОБА_1 з АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", а не з філії АТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" "Брилівський елеватор".
В іншій частині рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині допуску негайного виконання рішення суду про стягнення заробітної плати за один місяць, апеляційний суд виходив із того, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є винагородою за виконану роботу, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який присуджується у розмірі середнього заробітку та спрямований на захист прав незаконно звільнених працівників щодо забезпечення своєї життєдіяльності, а тому пункт 2 частини першої статті 430 ЦПК України до середнього заробітку за час вимушеного прогулу не застосовується.
Визнаючи, що середній заробіток за час вимушеного прогулу у визначеному судом розмірі підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", а не з філії АТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" "Брилівський елеватор", апеляційний суд виходив із того, що філія не має статусу юридичної особи та не може нести відповідальність у спірних правовідносинах і не є учасником справи.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
03 грудня 2019 року представник АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - адвокат Бітюкова І. В. через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваних судових рішень судами порушено норми статті 126 ЦПК України та неправильно застосовано норми статей 233, 235 КЗпП України та необґрунтовано стягнуто з АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 листопада 2017 року по 14 червня 2019 року.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року поновлено АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України строк на касаційне оскарження рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 22 жовтня
2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Цюрупинського районного суду Херсонської області.
У лютому 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - адвоката Бітюкової І. В. на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 червня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 жовтня
2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що з 16 травня 2014 року ОСОБА_1 працював на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування ІV розряду у філії АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Брилівський елеватор".
Наказом директора філії АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Брилівський елеватор" ОСОБА_3. № 067-к від 01 листопада
2017 року ОСОБА_1 звільнений із займаної посади з 01 листопада
2017 року на підставі пункту третього частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із систематичним порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку.
У наведеному наказі підставою для звільнення зазначено дві доповідні записки старшого майстра (без вказівки на дату та зміст цих доповідних записок).
У підтвердження наявності підстав для звільнення позивача відповідач надав суду наказ виконувача обов`язків директора філії ОСОБА_2 від 26 травня 2017 року № 023/2, яким ОСОБА_1 оголошено догану за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.