Постанова
Іменем України
23 березня 2020 року
м. Київ
справа № 373/1258/18
провадження № 61-19808св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Таргоній Д. О., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що 06 лютого
1999 року між сторонами зареєстровано шлюб. В період перебування сторін у шлюбі ними спільно на підставі договору купівлі продажу від 13 травня
2005 року придбано квартиру АДРЕСА_1 .
У добровільному порядку поділити спільно набуте майно неможливо через відсутність взаємної згоди у відносинах між сторонами, а також наявністю конфліктів.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог від 11 жовтня
2018 року, просив визнати спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 квартиру (реєстраційний номер майна: 16015657), розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 37,50 кв.м, житловою - 18,50 кв.м та визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаної квартири.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на недоведеність вимог, та те, що придбані на підставі договору купівлі-продажу4/100 частини приміщення гуртожитку є тим самим об`єктом нерухомого майна, що і зареєстрована в державному реєстрі на ім?я ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_1, право власності на яку у відповідача виникло на підставі свідоцтва про право власності б/н від 19 вересня 2006 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 16 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру (реєстраційний номер майна: 16015657), що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, яка складається із житлової площі - 18,50 кв.м та має загальну площу 37,50 кв.м.
У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 37,50 кв.м, житловою - 18,50 кв.м.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовій збір у розмір 4 255,00 грн.
Вирішуючи спір, апеляційний суд виходив із того, що спірна квартира придбана сторонами за час перебування у шлюбі, а тому є спільної сумісною власністю подружжя, де частки кожного з них є рівними.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
05 листопада 2019 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 16 квітня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення апеляційного суду ґрунтується на припущеннях, оскільки звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що спірна квартира придбана сторонами на підставі договору купівлі-продажу від 13 травня 2005 року. Проте, згідно цього договору, ОСОБА_2 було придбано 4/100 частини приміщення у гуртожитку, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1, які складаються з житловою площі 18,50 кв.м та мають загальну площу - 37,50 кв.м.
Проте предметом спору є квартира АДРЕСА_1, яка складається з житлової площі 18,50 кв.м та має загальну площу - 37,50 кв.м, та яка згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 19 вересня 2006 року, виданого Переяслав-Хмельницькою міською радою, реєстраційний номер 16015657.
Тобто, позивачем не надано доказів в обґрунтування своїх позовних вимог. Договір купівлі-продажу та свідоцтво про право власності є самостійними підставами для державної реєстрації права власності на майно.
За викладених обставин висновок суду першої інстанції про неможливість зробити однозначний висновок про те, що придбані на підставі договору купівлі-продажу 4/100 частини приміщення в гуртожитку є тим самим об?єктом нерухомого майна, що і зареєстрована в державному реєстрі на ім?я
ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_1, право власності на яку у відповідача виникло на підставі свідоцтва про право власності б/н
від 19 вересня 2006 року.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.
У січні 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.