ПОСТАНОВА
Іменем України
23 березня 2020 року
Київ
справа №265/2675/16-а
адміністративне провадження №К/9901/36808/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Шарапи В.М., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Маріупольського міського центру зайнятості (далі - центр зайнятості) на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 жовтня 2016 року (прийняту судом у складі судді Мельник І.Г.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сухарька М.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати дії відповідача такими, що не відповідають вимогам законодавства;
- зобов`язати відповідача перереєструвати сина ОСОБА_2 як безробітного до 19.03.2016 (ІНФОРМАЦІЯ_1) і припинити його реєстрацію з 19.03.2016 (ІНФОРМАЦІЯ_1) з підстав пункту 41, абзацу 20 підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), підпункту 15 пункту 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення";
- зобов`язати відповідача виплатити допомогу на поховання сина у розмірі передбаченому статтею 29 Закону України "Про обов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття" в обсязі прожиткового мінімуму;
- виплатити недоотриману допомогу по безробіттю по ІНФОРМАЦІЯ_1 рік.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області постановою від 19 жовтня 2016 року позов задовольнив частково.
Визнав дії Маріупольського міського центру зайнятості в сфері зайнятості населення неправомірними.
Скасував наказ № НТ160312 від 12 березня 2016 року Маріупольського міського центру зайнятості про припинення реєстрації безробітного ОСОБА_2, у зв`язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дня прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 37 Порядку.
Зобов`язав Маріупольський міській центр зайнятості виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 відповідно до статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у розмірі прожиткового мінімуму.
Зобов`язав Маріупольський міській центр зайнятості виплатити ОСОБА_1 суму матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належить безробітному ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про скасування наказу №НТ160312 від 12.03.2016 Маріупольського міського центру зайнятості про припинення реєстрації безробітного ОСОБА_2, у зв`язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дня прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 37 Порядку та зобов`язання Маріупольського міського центру зайнятості виплатити суму матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належить безробітному ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про скасування наказу №НТ160312 від 12.03.2016 року Маріупольського міського центру зайнятості про припинення реєстрації безробітного ОСОБА_2, у зв`язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дня прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 37 Порядку та зобов`язання Маріупольській міський центр зайнятості виплатити суму матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належить безробітному ОСОБА_2 і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю - відмовив.
В іншій частині постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 жовтня 2016 року по справі № 265/2675/16-а - залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що перереєстрація безробітного з дня припинення попередньої реєстрації здійснюється у разі надання безпосередньо безробітним документів на підтвердження поважних причин з яких він не зміг своєчасно звернутися до центру зайнятості. Оскільки згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідно до вимог частини четвертої статті 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, відсутні правові підстави для перереєстрації ОСОБА_2 в якості безробітного з дня припинення попередньої реєстрації.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у частині зобов`язання здійснити виплату допомоги на поховання, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_2 б уло надано статус безробітного з 10 листопада 2015 року, згідно з довідкою № 111 від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з 12.02.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Комунальної установи "Маріупольська міська лікарня № 4 ім.І.К. Мацука", що свідчить про неможливість відвідування державної служби у визначений строк. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, тобто на дату смерті ОСОБА_2 не мав змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування, що відповідає визначенню безробітний.
Позивач проживала разом зі своїм сином ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта позивача та персональною картою безробітного ОСОБА_2 . Позивачем були надані документи, які свідчать, що саме вона поховала свого сина ОСОБА_2 .
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позов в частині зобов`язання відповідача виплатити позивачеві допомогу на поховання її сина ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
03 січня 2017 року центр зайнятості звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що апеляційний суд необґрунтовано зазначив, що через неможливість відвідування центру зайнятості у визначений строк у зв`язку із хворобою ОСОБА_2 не мав змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати як джерела існування, що відповідає визначенню безробітний.
Безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Проте, оскільки ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні та ІНФОРМАЦІЯ_2, це свідчить про те, що з моменту початку хвороби (з 12.02.2016) ОСОБА_2 не був готовим та здатним приступити до роботи, тому він не відповідав визначенню безробітний.
Отже, законні підстави для виплати позивачу допомоги на поховання відсутні, оскільки виплачується така допомога за наведеною нормою в разі смерті безробітного, в той час як на момент смерті ОСОБА_2 не відповідав вимогам цього визначення.
Крім того, на момент смерті ОСОБА_2 не перебував на обліку в центрі зайнятості.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 січня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою центрі зайнятості.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція КАС.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року № 999/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Шарапа В.М., справу передано судді-доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ОСОБА_2 10 листопада 2015 року звернувся до відповідача з заявою про надання статусу безробітного. Наказом від 13.11.2015 № НТ151113 ОСОБА_2 було надано статус безробітного з 10 листопада 2015 року.
Наказом від 12.03.2016 № НТ160312 реєстрацію ОСОБА_2 було припинено з 10.03.2016 у зв`язку з невідвідуванням центру зайнятості без поважних причин відповідно до абзацу 2 підпункту 2 статті 37 Порядку та припинено виплату допомоги по безробіттю.
Позивачем надана довідка № 111 від ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій зазначено, що ОСОБА_2 з 12.02.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Комунальної установи "Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука" та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, про що Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецький області зроблений актовий запис № 477 від 19.03.2016.
Позивач 23.03.2016 зверталась до відповідача для отримання допомоги на поховання у зв`язку із смертю свого сина ОСОБА_2, у виплаті якої було відмовлено оскільки реєстрацію ОСОБА_2 було припинено 10.03.2016, тобто на момент смерті останній не мав статусу безробітного.
Відповідач листом від 07.04.2016 №08-1963 на звернення позивача від 01.04.2016 повідомив останню про те, що відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 37 Порядку, реєстрація ОСОБА_2 в якості безробітного була припинена у зв`язку з невідвідуванням без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування та ненадання документів, які підтверджують поважну причину невідвідування.
Позивач не погодилася із такими діями відповідача і звернулася до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, перевіряючи постановлені у цій справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та помилково скасував рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що відповідно до частини третьої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року "Про зайнятість населення" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 5067-VІ), безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. У пункті 8 зазначеної статті зареєстрованим безробітним вважається особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.
У статті 43 Закону № 5067-VІ визначено, що статус безробітного особі надається за її особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 5067-VІ зареєстровані безробітні зобов`язані відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів.