ПОСТАНОВА
Іменем України
23 березня 2020 року
Київ
справа №826/12365/16
адміністративне провадження №К/9901/22195/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 (суддя - Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 (судді - Пилипенко О.Є., Кузьмишина О.М., Степанюк А.Г.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Енергогруп" (далі - позивач, ТОВ "Фактор Енергогруп") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправним податкове повідомлення - рішення № 0002371402 від 12.05.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом всупереч законодавства, чинного станом на серпень 2014 року (податкового (звітного) періоду, в якому виникли підстави для коригування Товариством сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за операціями з постачання товару), норми якого не передбачали реєстрації розрахунків коригування (зменшення) сум податкових зобов`язань в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві від 12.05.2016 № 0002371402.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки отримані 15.08.2014 на банківський рахунок грошові суми передоплати за паливно-мастильні матеріали Товариство в цьому ж податковому (звітному) періоді повернуло покупцям, відтак, у контролюючого органу не було правових підстав для донарахування Товариству суми податкових зобов`язань із сум передоплати.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, відповідач посилається на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають обставинам у справі та нормі пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПК) з огляду на те, що в судовому процесі встановлено факт отримання Товариством 15.08.2014 грошових коштів як передоплати від покупців за товар, із суми яких позивач не задекларував та не сплатив до бюджету ПДВ в розмірі 1 249 999,00 грн за першою подією.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду згідно з ухвалою від 24.09.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС, а згідно з ухвалою від 19.03.2020 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні.
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що підставою для донарахування позивачу сум податкових зобов`язань з ПДВ згідно із оскаржуваними ним податковими повідомленнями-рішеннями стали висновки контролюючого органу, викладені у акті "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Фактор Енергогруп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015" від 27.04.2016 № 187/26-15-14-02-03/37333655. Згідно з цими висновками позивач порушив норми пункту 187.1 статті 187 ПК внаслідок несплати до державного бюджету ПДВ в сумі 1 249 999,00 грн (в тому числі, за серпень 2014 року - 1 249 998,00 грн та за вересень 2014 року - 1,00 грн) із суми грошових коштів, отриманих на банківський рахунок 15.08.2014 як передоплата за товар (дизельне паливо) від покупців ТОВ "Авалком", ТОВ "Техноопт Торг", ТОВ ЕНВЦ "Фобос", ТОВ "Керч Ойл", ТОВ "Санта Софія", ТОВ "Ространснафтопродукт", ТОВ "Маніфесто", ТОВ "Медеол", ТОВ "Центрет", ТОВ "Фактор Енерго", ТОВ "Інтел Капітал", ТОВ "Укрфрут", ТОВ "Мередіна", ТОВ "Мистраль", ТОВ "Бізнес Капітал", ТОВ "Нафто Зелатр".
На підставі акта перевірки ГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2016 № 0002371402 про збільшення Товариству суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 1 562 499,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 1 249 999,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 312 500,00 грн.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15.08.2014 на банківський рахунок Товариства надійшли грошові кошти від зазначених вище покупців, з якими у позивача були укладені договори купівлі-продажу, як передоплата за дизельне паливо. Згідно з платіжними дорученнями від 29.08.2014 позивач повернув покупцям суми передоплати в повному розмірі, відобразивши операцію з повернення сум передоплати в бухгалтерських облікових регістрах за серпень 2014 року, в тому числі в коригування сум податкових зобов`язань з ПДВ.