ПОСТАНОВА
Іменем України
24 березня 2020 року
Київ
справа №818/607/17
адміністративне провадження №К/9901/17533/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
третя особа: Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини
про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 (головуючий суддя - Гелета С.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя - П`янова Я.В., судді - Чалий І.С., Зеленський В.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренко Сергія Володимировича щодо непоновлення виконавчого провадження №49847591 та стягнути з відповідача 43 020,00 грн моральної шкоди.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Урядом України не було своєчасно та в повному обсязі виконано рішення Європейського суду з прав людини "Юрій Олексійович Щічка проти України і 572 інших заяви" від 19.11.2015 №64511/12 стосовно ОСОБА_1 . Виконавче провадження №49847591 з виконання вищевказаного рішення було відкрито старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Сіренком Сергієм Володимировичем 20.01.2016. 16.11.2016 вказане провадження було закінчено, однак в зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення Європейського суду з прав людини на суму заборгованості повинна була бути нарахована пеня, яка не була стягнута в межах виконавчого провадження №49847591. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 у справі №818/1630/16 постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана незаконною та скасована. Не зважаючи на те, що рішенням суду апеляційної інстанції постанова Сумського окружного адміністративного суду залишена без змін, виконавче провадження №49847591 на момент звернення до суду не поновлено. Тривале невиконання як остаточного рішення Європейського суду з прав людини, так і рішення національного суду завдають позивачу та його сім`ї душевних страждань, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з Департаменту ДВС моральну шкоду, яку оцінює в 43 020,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергія Володимировича щодо непоновлення виконавчого провадження ВП №49847591. В задоволенні інших вимог відмовлено.
4. Судом першої інстанції встановлено, що державним виконавцем всупереч рішень судів, які є обов`язковими до виконання, не відновлено виконавче провадження №49847591. Посилаючись на ч. 1 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності державного виконавця протиправною.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд вказав, що позивачем не доведено причинний зв`язок між фактом невиконання Департаментом ДВС рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі №818/1630/16 та душевними стражданнями, завданими позивачу та членам його сім`ї у зв`язку з тривалим невиконанням рішення відповідачем. Питання компенсації моральної шкоди позивачу вирішено Європейським судом з прав людини, що і було пов`язано з тривалим невиконанням остаточного рішення суду, а тому посилання на тривале невиконання рішення суду не пов`язано із предметом розгляду даної справи в суді.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. Судом апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України грошових коштів в рахунок компенсації моральної шкоди. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 43 020,00 грн. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 по справі № 818/607/17 залишено без змін.
7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презумується. Оскільки неможливість для позивача отримати виконання рішення, винесеного на його користь, протягом тривалого строку становить втручання у його право на мирне володіння своїм майном та є порушенням вимог § 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 1 Протоколу №1, апеляційний суд дійшов висновку про те, що через душевні страждання, які позивач зазнав у зв`язку з надмірно тривалим невиконанням остаточного рішення з вини посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за дії (бездіяльність) яких держава несе відповідальність, відповідно до ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1173, 1174 ЦК України заявник має право на відшкодування йому за рахунок держави моральної шкоди. На підставі зазначеного суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 43 020,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. 27.10.2017 Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано касаційну скаргу на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправомірно стягнув моральну шкоду з відповідача, оскільки моральна шкода повинна відшкодовуватися державою, а не органом державної виконавчої служби. Також відповідач вважає, що суди мали залучити до участі у справі Державну казначейську службу України як другого відповідача. Відповідач вказує на те, що ні позивачем, ні судом апеляційної інстанції не наведено обґрунтованих розрахунків при визначенні ними моральної шкоди в розмірі 43 020,00 грн. Крім того, скаржник посилається на те, що судове рішення у справі №818/1630/16 не є остаточним, оскільки перебуває на стадії касаційного розгляду.
10. У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зазначає про наявність причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача та спричиненою шкодою. Позивач вказує, що оскільки відповідачем, який є центральним органом виконавчої влади, допущено протиправну бездіяльність відносно позивача, що встановлено судами попередніх інстанцій, саме Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є суб`єктом заподіяння шкоди при здійсненні владно-адміністративних повноважень, а тому суд апеляційної інстанції справедливо поклав на відповідача відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
12. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/9901/17533/18 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2018 для розгляду справи №818/607/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білоус О.В., судді - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
14. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №545/0/78-19 від 30.05.2019 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В.
15. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 для розгляду справи №818/607/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2020 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
17. В травні 2011 року позивач звернувся до Охтирського міськрайонного суду з позовною заявою про виплату недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2011 рік в сумі 3 360,00 грн. Постановою суду від 16.06.2011 позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №2-а-3216/2011 задоволено, вказане рішення набрало законної сили 12.03.2012. Зважаючи на тривале невиконання державою Україна рішення Охтирського міськрайонного суду позивач 22.03.2013 звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргою, яка була задоволена.
18. У рішенні Європейського Суду від 19.11.2015 №64511/12 (справа "Юрій Олексійович Щічка проти України і 572 інших заяв") вказано, що "Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які ще підлягають виконанню протягом трьох місяців з дати повідомлення про прийняття Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
19. В ході виконання вказаного рішення Суду допущено порушення тримісячного строку його виконання, в зв`язку з чим на суму заборгованості повинна була бути нарахована пеня та виплачена позивачу. Незважаючи на невиплату пені, державним виконавцем закінчено виконавче провадження №49847591 постановою від 16.11.2016. Не погодившись із такими діями державного виконавця, ОСОБА_1 звернувся до суду.
20. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 у справі №818/1630/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017, позовні вимоги задоволено, визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича про закінчення виконавчого провадження від 16.11.2016 №49847591 по виконанню рішення Європейського суду з прав людини "Юрій Олексійович Щічка проти України і 572 інших заяв".
21. Не зважаючи на те, що рішення суду у справі №818/1630/16 набрало законної сили 07.03.2017, станом на час розгляду справи судом першої інстанції виконавче провадження №49847591 не поновлено, та рішення Європейського Суду з прав людини у справі " Юрій Олексійович Щічка проти України і 572 інших заяв" від 19.11.2015 №64511/12 не виконано у повному обсязі.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
22.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22.2. Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
23.1. Частинами 1-3 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.