У Х В А Л А
17 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/3736/15
Провадження № 12-12гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кібенко О. Р.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 908/3736/15
за позовом компанії JUDSON TRADING LIMITED (Джадсон Трейдінг Лімітед, далі - компанія JTL)
до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (далі - АТ "ЗАлК")
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Фонду державного майна України,
2) Акціонерного товариства "Сбербанк",
3) компанії VELBAY HOLDINGS LIMITED (Велбей Холдінгс Лімітед),
за участю Прокуратури Запорізької області
про стягнення 39 154 924,11 дол. США, що еквівалентно 835 141 406,20 грн,
за касаційною скаргою компанії JTL
на рішення Господарського суду Запорізької області від 06 червня 2019 року
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11 листопада 2019 року,
У С Т А Н О В И Л А:
У червні 2015 року компанія JTL звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до АТ "ЗАлК" про стягнення заборгованості за договором позики № JT-ZALK/L-0000-000 від 25 листопада 2009 року у розмірі 39 154 924,11 дол. США, що еквівалентно 835 141 406,20 грн, з підстав неналежного виконання відповідачем його умов у частині повернення отриманих від позивача грошових коштів та сплати відсотків за користування ними.
Господарський суд Запорізької області рішенням від 06 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовив. Суди попередніх інстанцій послалися на існування обмежувальних заходів (санкцій), застосованих до позивача відповідно до Закону України "Про санкції" та пункту 230 додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 травня 2018 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеного в дію Указом Президента України від 14 травня 2018 року № 126/2018 (далі - рішення РНБО від 02 травня 2018 року), що унеможливлює стягнення з відповідача на користь позивача заявленої до стягнення заборгованості.
У грудні 2019 року компанія JTL звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не застосували положення постанови Правління НБУ від 01 жовтня 2015 року № 654 "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", неправильно застосували норми статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини першої статті 317, частини другої статті 321 Цивільного кодексу України, порушили приписи статей 2, 5, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Суди не зазначили правової норми, яка б унеможливила судовий захист порушеного права щодо повернення наданої позики та сплати відсотків за її користування під час дії санкцій.
Прокуратура Запорізької області подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Компанія VELBAY HOLDINGS LIMITED (Велбей Холдінгс Лімітед) подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила її задовольнити.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 18 лютого 2020 року на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятої статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку повинна містити справа і вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Лише за наявності таких умов справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виключна правова проблема полягає у тому, що на цей час несформованою є судова практика з питань застосування Закону України "Про санкції" до правовідносин з виконання господарських зобов`язань, сторонами у яких є особи, зазначені у додатку 2 до рішення РНБО від 02 травня 2018 року; ці питання можуть виникнути у невизначеній кількості справ; механізм реалізації застосованих санкцій визначений для банків і відсутній до правовідносин з виконання господарських зобов`язань; як наслідок невизначеним є питання про те, чи може бути застосування до особи санкцій підставою для зупинення, відстрочення або припинення виконання зобов`язання іншою стороною.