У Х В А Л А
17 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/719/19
Провадження № 12-18гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Рогач Л. І.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 910/719/19 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до фізичної особи - підприємця Блюднік Галини Михайлівни (далі - ФОП Блюднік Г. М., скаржник) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національного авіаційного університету, про виселення у примусовому порядку, за касаційною скаргою ФОП Блюднік Г. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2019 року (судді Буравльов С. І., Пашкіна С. А., Сітайло Л. Г.) та рішення Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2019 року (суддя Гулевець О. В.) і
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2019 року позов задоволено повністю; вирішено виселити ФОП Блюднік Г. М. у примусовому порядку з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень на 1-му поверсі гуртожитку № 3, загальною площею 58,0 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 51, що перебуває на балансі Національного авіаційного університету; стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 921 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2019 року рішення Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2019 року у справі № 910/719/19 залишено без змін.
15 жовтня 2019 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФОП Блюднік Г. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати повністю вказані постанову та рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову та вирішити питання щодо розподілу судового збору.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 910/719/19 за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2020 року справу разом із касаційною скаргою ФОП Блюднік Г. М. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі підпункту 7 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання пролонгації або припинення договору у цьому спорі, дійшли висновку про задоволення позову, встановивши, що позивач належним чином протягом місяця до закінчення строку договору оренди повідомив відповідача про припинення дії договору оренди нерухомого майна з дотриманням приписів частини другої статті 17 Закону України від 10 квітня 1992 року № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон № 2269-XII), доказом чого є копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копія поштового конверту з відміткою про повернення поштового відправлення позивачу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання. Суди взяли до уваги те, що приписи частини другої статті 17 Закону № 2269-XII не містять вимог щодо форми надісланого повідомлення або заяви, а істотне значення має саме її зміст, оскільки має бути спрямований на припинення або зміну умов договору оренди.
Однак відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі №911/928/18, від 5 червня 2018 року у справі №904/7825/17, від 12 червня 2018 року у справі №910/15387/17, від 29 травня 2018 року у справі №923/854/17 та від 23 квітня 2019 року у справі №904/2997/18 істотне значення має не лише зміст такої заяви, яка обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, але й факт її отримання іншою стороною.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що у даному випадку має значення встановлення не лише факту направлення заяви, але й визначення, чи була вона отримана іншою стороною. При цьому орендодавець не довів, що невручення заяви орендарю відбулося саме з вини орендаря, а підстави повернення поштового відправлення "у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання" не свідчать про зловживання орендарем своїми правами.
Мотивуючи ухвалу, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року (справа № 909/794/15) про те, що правовідносини у спорі щодо оренди нерухомого майна комунальної власності регулюються положеннями частин другої та третьої статті 17 Закону № 2269-XII, якими встановлено умови набуття переважного права на укладення договору оренди на новий термін, не містять вказівки про необхідність саме отримання такого повідомлення орендарем, або про зобов`язання власника перевіряти вчасність його отримання у разі відсутності заяви про припинення договору після закінчення його терміну та визначають обов`язок власника майна письмово (не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору) попередити орендаря про намір повернення такого майна для власних потреб.