УХВАЛА
16 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 6400/8857/19
Провадження № 11-84апп20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного управління Служби безпеки України (далі - ВМУ СБУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, і
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила:
визнати неправомірною відмову ВМУ СБУ надати послуги з медичного обслуговування та медичної допомоги у ВМУ СБУ;
зобов`язати ВМУ СБУ відновити надання ОСОБА_1 послуг з медичного обслуговування та медичної допомоги у закладах охорони здоров`я СБУ.
У цій справі обставини справи були такі.
ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає за адресою АДРЕСА_1, є громадянкою Російської Федерації, одружена з громадянином України ОСОБА_2, який відповідно до наказу СБ України від 07 листопада 2009 року №1618-ос звільнений з військової служби у запас СБ України. Починаючи з серпня 1996 року і до квітня 2019 року позивачка перебувала на медичному обліку (обліковий реєстраційний номер 14512/2 ЧС) та отримувала медичне обслуговування у Центральній поліклініці ВМУ СБУ, у квітні 2019 року посадові особи Центральної поліклініки ВМУ СБУ відмовили позивачці у медичному обслуговуванні у зв`язку з тим, що вона не має громадянства України. Відмову здійснили в усній формі.
Позивачка не погодилась з такими діями і звернулася до відповідача із заявою від 08 квітня 2019 року, у якій вимагала припинити протиправні дії.
Відповідач листом від 02 травня 2019 року №20/н-60/89/17 відмовив у задоволенні заяви. Своє рішення мотивував тим, що на підпункт 7 пункту І розділу II Інструкції про організацію медичного забезпечення у Службі безпеки України (затверджена наказом Центрального управління СБУ від 21 грудня 2017 року № 740, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 січня 2018 року за №78/31530), відповідно до якого на медичному обліку у закладах охорони здоров`я СБУ мають право перебувати громадяни України.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 29 травня 2019 року відмовив у відкритті провадження з мотивів, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 липня 2019 року залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Відмовляючи у відкритті провадження, суди дійшли висновку, що позов не пов`язаний з проходженням публічної служби, позивачка не є державним службовцем, а відповідач відносно позивачки не виконує владних управлінських функцій. З огляду на це суд дійшов висновку, що заявлений спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
ОСОБА_1 не погодилася із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції і подала касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскільки цей спір, який безпосередньо стосується права на медичне обслуговування членів сімей військовослужбовців СБУ, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду ухвалою від 27 лютого 2020 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.