П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 757/6214/19-а
Провадження № 11-862апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С.,
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року(суддя Писанець В. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (судді Земляна Г. В., Ісаєнко Ю. А., Лічевецький І. О.) у справі № 757/6214/19-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві Національної поліції України (далі - Департамент), Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - Управління) про зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту та Управління, у якому просила:
-зобов`язати відповідачів надати їй можливість проживати в гуртожитку для переселенців за адресою: АДРЕСА_1, оскільки інших безкоштовних гуртожитків у м. Києві немає;
- зобов`язати відповідачів знайти винних та повернути викрадені документи, гроші, ліки та інші особисті речі;
- провести службове розслідування щодо службових осіб поліції, що прибули за вказаною адресою 15 липня та 17 серпня 2016 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 12 лютого 2019 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року - без змін.
4. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що підставою для звернення із цим позовом стали дії Департаменту щодо розгляду усного звернення позивачки з приводу повернення сумки з документами та грошовими коштами, а також дії Управління щодо надання висновку від 20 вересня 2016 року про закінчення перевірки матеріалів за заявою ОСОБА_1, якою встановлено, що права на проживання у вказаному гуртожитку вона не мала, оскільки не зареєстрована там і не є переселенкою із зони проведення антитерористичної операції (далі - АТО).
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначила, що суди при вирішенні справи порушили норми національного законодавства та міжнародних конвенцій.
6. На підставі викладеного скаржниця просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
7. На час розгляду справи відповідач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
Рух касаційної скарги
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 16 серпня 2019 року передав цю справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників згідно з пунктом 1 частини першої статті 345 КАС України, а саме з огляду на відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також ураховуючи, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні.
Обставини справи, установлені матеріалами справи
10. 23 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Управління з письмовою заявою, у якій повідомила, що 17 серпня 2016 року, повернувшись із лікарні до помешкання гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, у якому тимчасово проживала, вона виявила змінені замки у вхідних дверях кімнати.
11. Управлінням проведено перевірку матеріалів за її заявою, відповідно до висновку за результатами якої від 20 вересня 2016 року встановлено, що позивачка не мала підстав проживати в зазначеному помешканні, оскільки не зареєстрована там і не є переселенкою із зони проведення АТО.
12. 02 січня 2019 року ОСОБА_1 на особистому прийомі звернулась до Департаменту з усним зверненням від 02 січня 2019 року вх. № С-3/оп з приводу повернення сумки з документами та грошовими коштами, що, можливо, були вилучені співробітниками поліції, які здійснили виїзд 07 липня 2016 року на повідомлення по спеціальній лінії "102"за адресою: АДРЕСА_1.
13. Департамент листом від 03 січня 2019 року повідомив ОСОБА_1, що вилучення будь-яких речей працівниками Управління відбувається лише згідно із чинним законодавством, зокрема відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому згідно з Інтегрованою інформаційно-пошуковою системою МВС України "Армор" (далі - ІПС "Армор") відсутня будь-яка інформація стосовно складення адміністративних матеріалів поліцейськими, які б передбачали вилучення речей.
14. Не погодившись із діями Департаменту щодо розгляду її усного звернення з приводу повернення сумки з документами та грошовими коштами, а також з діями Управління щодо надання 20 вересня 2016 року висновку про закінчення перевірки матеріалів за її заявою, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
15. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
16. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
18. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
19. Проте юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС України).
20. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
21. Водночас юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
22. Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту та Управління про: зобов`язання відповідачів надати їй можливість проживати в гуртожитку для переселенців за адресою: АДРЕСА_1, оскільки інших безкоштовних гуртожитків у м. Києві немає; зобов`язання відповідачів знайти винних та повернути викрадені документи, гроші ліки та інше майно; проведення службового розслідування щодо службових осіб поліції, що прибули за вказаною адресою 15 липня і 17 серпня 2016 року.
23. Матеріалами справи також установлено, що ОСОБА_1 23 серпня 2016 року звернулася до Управління із письмовою заявою, у якій повідомила, що 17 серпня 2016 року, повернувшись із лікарні в помешкання, де вона тимчасово проживала, де також проживають переселенці із зони проведення АТО, виявила змінені замки у вхідних дверях кімнати.
24. Начальник Управління затвердив висновок від 20 вересня 2016 року, яким установлено, що ОСОБА_1 не мала ніяких підстав проживати в помешканні на АДРЕСА_1, оскільки не зареєстрована там та не є переселенкою із зони АТО, а також підсумував, що в цьому випадку немає будь-яких ознак кримінального правопорушення.
25. 02 січня 2019 року ОСОБА_1 на особистому прийомі звернулась до Департаменту з усним зверненням від 02 січня 2019 року вх. № С-3/оп з приводу повернення сумки з документами та грошовими коштами, що, можливо, були вилучені співробітниками поліції, які здійснили виїзд 07 липня 2016 року на повідомлення по спеціальній лінії "102"за адресою: АДРЕСА_1.
26. Департамент листом від 03 січня 2019 року повідомив ОСОБА_1, що вилучення будь-яких речей працівниками Управління відбувається лише згідно із чинним законодавством, зокрема відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому згідно з ІПС "Армор" відсутня будь-яка інформація стосовно складення адміністративних матеріалів поліцейськими, які б передбачали вилучення речей позивачки.
27. Таким чином, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, зокрема, про оскарження бездіяльності Департаменту та Управління, що стосуються встановлення винних та повернення викрадених речей, а саме сумки з документами та грошовими коштами.
28. Згідно із частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
29. Відповідно до визначення, закріпленого в пункті 10 частини першої статті 3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.