Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа № 336/2802/19
провадження № 51-6027 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Короля В.В., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Сілкіної О.О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Запорізького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні № 12019080080000918 від 08 квітня 2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Ульянівка Василівського району Запорізької області, мешканця АДРЕСА_2 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування його під вартою з 08 квітня 2019 року по 30 травня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
За вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_2 у строк покарання строк перебування його під вартою з 08 квітня 2019 року по 11 квітня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони в період часу з 23:00 07 квітня 2019 року по 03:42 08 квітня 2019 року, керуючись корисливим мотивом, за попередньою змовою проникли до офісного приміщення № 3 складського приміщення № 7, яке належить ТОВ "Мікоріз", розташованого на вул. Карпенка-Карого, 47-Г у м. Запоріжжі, та умисно повторно таємно викрали належні потерпілому ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 29 970 грн і належне потерпілому ОСОБА_4 майно на загальну суму 6930 грн, чим спричинили потерпілим майнову шкоду на вищевказані суми.
Вироком Запорізького апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким останнього засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник Сілкіна О.О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 ставить питання про зміну вироку апеляційного суду у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість і вказує на безпідставність скасування вироку суду першої інстанції в частині застосування положень ст. 75 КК України. При цьому посилається на те, що суд апеляційної інстанції, постановляючи вирок, повною мірою не врахував ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують покарання, особи засудженого, повного відшкодування матеріальної шкоди, наявності міцних соціальних зв`язків та позитивних характеристик, а тому призначив покарання, що не відповідає ступеню суспільної небезпечності кримінального правопорушення.
Вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржуються.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника, просив вирок апеляційного суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України, однією із підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.