ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2020 року
м. Київ
справа № 661/3707/18
провадження № 51-2355км19
Верховний Суд колегією суддів
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Руденко О. П.,
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Херсонської області (далі - прокурор) на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року, постановлену в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018230070001663, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Таврійське Херсонської області, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого у АДРЕСА_2, раніше судимого за вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 19 вересня 2017 року за ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 цього Кодексу звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, 19 грудня 2017 року звільненого від відбування покарання на підставі ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році",
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 січня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за обставин встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, 15 липня 2018 року о 01:30 шляхом вільного доступу потрапив на територію подвір`я на АДРЕСА_3, звідки таємно, незаконно заволодів належним ОСОБА_2, мопедом марки "Leader EX -50" моделі "QT-B" червоного кольору, вартістю 2755,29 грн.
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 02 квітня 2019 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор указує на те, що суд апеляційної інстанції всупереч ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не дав вичерпної відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставного застосування місцевим судом до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК та не навів переконливих мотивів для залишення скарги сторони обвинувачення без задоволення. Зокрема, на думку прокурора, апеляційний суд, обмежився формальною вказівкою про відповідність призначеного ОСОБА_1 покарання вимогам ст. 65 КК і наведенням даних про особу засудженого без їх обґрунтування, яким чином вони вказують на можливість виправлення останнього без відбування покарання. Також апеляційний суд не звернув уваги на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, обставини його скоєння та підвищену суспільну небезпечність ОСОБА_1, який вже притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння незаконного заволодіння транспортним засобом, та був звільнений від відбування покарання на підставі ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році", однак на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та через незначний проміжок часу знову вчинив умисний злочин пов`язаний із незаконним заволодіння транспортним засобом. Наведене вказує про стійкість та систематичність злочинної діяльності засудженого щодо незаконного заволодіння транспортними засобами. Крім того прокурор зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишилося те, що протиправну діяльність засудженого було припинено лише за втручання працівників поліції, що свідчить про відсутність каяття з боку засудженого та його небажання спокутувати провину за вчинене. Стверджує, що суд апеляційної інстанції, вважаючи правильним рішення суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, необґрунтовано послався на задовільну характеристику ОСОБА_1, оскільки вона ніяким чином не знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставину, що пом`якшує покарання останнього - щире каяття та досудову доповідь органу пробації.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор, навівши відповідні пояснення, підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити з підстав зазначених у цій скарзі, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_1 заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора, просив постановлені щодо нього судові рішення залишити без змін.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, установлених та перевірених місцевим судом у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 289 КК Верховний Суд не перевіряв, оскільки законності й обґрунтованості судових рішень у цій частині прокурор не оскаржує.
Відповідно до ст. 50 КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 ККособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Положеннями ст. 75 КК передбачено, що в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, урахувавши тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.