Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа № 572/887/18
провадження № 61-2263св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року у складі суддів: Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М., Боймиструка С. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить будинковолодіння, розташоване у АДРЕСА_1 ), на яке правовстановлюючі документи не виготовлялись. Вказував, що у встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини він не звернувся до державної нотаріальної контори Сарненського району Рівненської області із заявою про прийняття спадщини з тієї причини, що є юридично не обізнаним. Крім того, посилається на те, що між ним та братами - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була домовленість про неможливість відчуження батьківського будинку.
У зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини після смерті батька державний нотаріус Сарненського державного нотаріального округу відмовився прийняти у позивача заяву про прийняття спадщини та відкрити спадкову справу, що підтверджується листом Сарненської державної нотаріальної контори № 424/01-16 від 27 березня 2018 року. Вважає свою необізнаність із нормами спадкового права поважною причиною пропуску ним, встановленого статтею 1270 ЦК України, строку подачі заяви про прийняття спадщини.
Посилаючись на викладені обставини просив визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини - будинковолодіння по АДРЕСА_1, після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У травні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 04 липня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_3 та залишено зустрічний позов без розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 28 серпня 2018 року позов задоволено. Надано ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом двох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому позов підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 серпня 2018 року скасовано та ухвалено ное рішення про відмову у позові.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що посилання позивача на свою необізнаність із нормами чинного законодавства не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали йому протягом більше десяти років прийняти спадщину після смерті батька, тому такі причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть вважатись поважними. Крім того, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення зазначив, що позов підлягає задоволенню, однак не навів мотивів з яких він вважав доведеним поважність причин пропуску позивачем строку на прийняття спадщини та не посилався у своєму рішенні на докази якими підтверджені встановлені обставини.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не взяв до уваги те, що у зв`язку з незнанням чинного законодавства ні позивач, ні його брати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Натомість між усіма братами була домовленість не оформлювати право власності та не відчужувати батьківський будинок. Разом із тим, ОСОБА_2 у 2010 році звернувся до суду із позовом до сільської ради про визнання права власності на спірний будинок в порядку спадкування, який було задоволено. При цьому інші спадкоємці - позивач та ОСОБА_3 не були залучені до участі у справі. Лише у 2016 році позивачу стало відомо про намір ОСОБА_2 продати спірний будинок, тому він був змушений звернутись із апеляційною скаргою на рішення суду. Апеляційний розгляд справи було завершено лише у квітні 2018 року та скасовано рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2010 року. Крім того, у провадженні суду перебувала цивільна справа про визнання за ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом та визнання права ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на обов`язкову частку у спадщині, рішенням у якій від 15 серпня 2017 року позови останніх було задоволено частково та визнано право кожного на спадкові земельні ділянки. Дані судові справи є доказом того, що позивач відстоював свій інтерес до спадкового майна, тому тривалість судових розглядів та залежність подання позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини від вирішення вказаних судових справ, підтверджують поважність пропуску позовної давності. Крім того, наявність у позивача інвалідності третьої групи у зв`язку із трудовим каліцтвом ускладнювало йому вирішення спадкових питань.
Позиція інших учасників процесу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначив про те, що він постійно проживав із своїми батьками у спірному домоволодінні. 04 червня 2004 року батько сторін у справі - ОСОБА_4 оформив заповіт, яким все своє майно заповів йому. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати сторін у справі - ОСОБА_5, яка 09 грудня 2010 року склала заповіт також на ім`я ОСОБА_2 та 11 жовтня 2010 року написала заяву до нотаріальної контори про відмову від свої частки на спадщину чоловіка та його братам було достеменно відомо про стан спадщини. Зазначив, що оформленням спадщини він почав займатися ще у 2010 році, проте лише після смерті матері позивач та ОСОБА_3 почали оскаржувати його дії в частині прийняття спадщини. Твердження позивача про необізнаність про заповіти та усну домовленість не оформлювати право власності на батьківський будинок є неправдивими. А наявність у позивача третьої групи інвалідності у зв`язку із трудовим каліцтвом (відсутність пальця на руці) не може вплинути на вирішення питання щодо оформлення спадщини. У позовній заяві та у рішенні суду першої інстанції не зазначено правової підстави про причини пропуску позивачем подачі заяви для прийняття спадщини.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.