Постанова
Іменем України
20 березня 2020 року
м. Київ
справа № 592/8399/17
провадження № 61-36714св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Сумський державний педагогічний університет імені
А. С. Макаренка,
треті особи: ОСОБА_2, Громадська організація "Сумська правова служба", Вільна професійна спілка "Воля" Сумського державного педагогічного університету,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року у складі судді Косолап М. М. та постанову Апеляційного суду Сумської області від 20 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Біляєвої О. М.,
Криворотенка В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, треті особи: ОСОБА_2, Громадська організація "Сумська правова служба", Вільна професійна спілка "Воля" Сумського державного педагогічного університету, про скасування рішень конкурсної комісії та вченої ради, визнання безстроковим характеру трудових відносин, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до контракту, укладеного 31 серпня 2012 року між нею та Вищим навчальним закладом "Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка" вона по 31 серпня 2017 року займала посаду доцента кафедри практичної психології Інституту педагогіки і психології. Наказом ректора Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 03 травня 2017 року № 249 оголошено конкурс на заміщення посад науково-педагогічних працівників, у тому числі професорсько-викладацького складу кафедри психології доцента - 4 (науковий ступінь та вчене звання доцента відповідно до профілю кафедри). З метою отримання рекомендації конкурсної комісії для обрання на посаду доцента психології, вона надала для обговорення свої наукові та викладацькі здобутки за останні 5 років викладання у Навчально-науковому інституті педагогіки і психології Сумського державного педагогічного університету імені
А. С. Макаренка (далі - ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка). Рішенням конкурсної комісії університету
від 16 червня 2017 року (витяг із протоколу № 8), крім неї, кандидата психологічних наук, доцента кафедри психології, до участі у конкурсі на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників було допущено ОСОБА_2, кандидата філософських наук, доцента кафедри психології, яку рішенням вченої ради ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 19 червня 2017 року (витяг із протоколу
№ 11) рекомендовано від кафедри психології на посаду доцента на 1,0 ставки терміном на 3 роки.
Вважала, що зазначені рішення конкурсної комісії та вченої ради є незаконними, оскільки не було ураховано її переважне право на продовження трудових відносин, з огляду на те, що ОСОБА_2 не мала наукового ступеня кандидата психологічних наук і не відповідала умовам конкурсу. Крім того, перед таємним голосуванням ОСОБА_2 сказала присутнім, що можна голосувати лише за чотирьох кандидатів, що, на її думку, було тиском на членів кафедри та свідчить про дискримінацію її трудових прав, оскільки у списку кандидатів на посаду доцента кафедри психології вона була п`ятою, а тому за неї не голосували. При прийнятті рішення, вчена рада не урахувала показники її викладацької діяльності, її наукові роботи та тривалий стаж роботи. Вказувала на упередженість до неї завідувача кафедри психології ОСОБА_3, яка не давала їй можливості брати участь у двох колективних монографіях, віддавала курси її лекцій менш досвідченим викладачам, проявляла до неї зневажливе ставлення, та забороняла проводити Міжнародну науково-практичну конференцію "Актуальні питання сучасної психології".
Наказом від 22 серпня 2017 року її звільнено з посади доцента кафедри психології з 31 серпня 2017 року у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). 31 серпня 2017 року вона написала заяву про прийняття її на посаду доцента кафедри психології з 01 вересня 2017 року на 1,0 ставки, однак отримала відмову, мотивовану відсутністю вільних ставок та розподіленням навчального навантаження по кафедрі.
Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила:
- скасувати рішення конкурсної комісії Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 16 червня 2017 року (витяг із протоколу № 8) у частині допущення доцента кафедри психології, кандидата філософських наук ОСОБА_2 . до участі у конкурсі на заміщення вакантних посад;
- скасувати рішення вченої ради ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 19 червня 2017 року (витяг із протоколу № 11) у частині не надання їй, доценту кафедри психології, кандидату психологічних наук, рекомендацій на посаду доцента кафедри психології;
- скасувати рішення вченої ради ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 19 червня 2017 року (витяг із протоколу № 11) у частині надання рекомендацій доценту кафедри психології, кандидату філософських наук ОСОБА_2 на посаду доцента кафедри психології;
- визнати безстроковий характер трудових правовідносин між нею та відповідачем;
- скасувати наказ Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка про її звільнення від 22 серпня 2017 року № 103-к;
- поновити її на посаді доцента кафедри психології Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка;
- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2017 року по дату ухвалення судового рішення у справі.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до Положення про конкурсну комісію Сумського державного педагогічного університету імені
А. С. Макаренка, завданням комісії є розгляд кандидатур претендентів, поданих ними документів та надання вченим радам навчально-наукових інститутів та факультетів обгрунтованих пропозицій щодо претендентів на відповідні вакантні посади. Розглянувши кандидатури претендентів та подані ними документи, конкурсна комісія допустила до участі у конкурсі на заміщення вакантних посад ОСОБА_2, як таку що відповідає вимогам Порядку проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Сумського державного педагогічного університету імені
А. С. Макаренка, зокрема, має науковий ступінь кандидата філософських наук та вчене звання доцента кафедри практичної психології, а тому суд дійшов висновку про правомірність допущення до участі в конкурсі на заміщення вакантних посад ОСОБА_2 та відсутність підстав для скасування рішення конкурсної комісії Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка від 16 червня 2017 року в цій частині.
Відповідно до Положення про вчену раду ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, вчена рада обирає за конкурсом на посаду, зокрема, доцентів і рекомендує їх кандидатури ректорові університету для укладення трудових договорів (контрактів). На засіданні вченої ради ННІПП Сумського державного педагогічного університету імені
А. С. Макаренка за наслідками розгляду питання про обрання за конкурсом на посаду доцента кафедри психології було рекомендовано ОСОБА_2 (результати голосування "за" - 15, "проти" - 2, "недійсних бюлетенів" - 1), не рекомендовано ОСОБА_1 (результати голосування: "за" - 1, "проти" - 17, "недійсних бюлетенів" - 0). Урахувавши зазначене та недоведеність позивачем вимог щодо порушення умов проведення конкурсу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Відмовляючи у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про визнання безстроковим характеру трудових відносин, суд зазначив, що норми трудового законодавства та спеціальні норми, що регулюють трудові правовідносини у вищих навчальних закладах, передбачають, зокрема, обіймання посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів, виключно у спосіб проведення конкурсного відбору. Між ОСОБА_1 та Сумським державним педагогічним університетом імені
А. С. Макаренка неодноразово укладалися строкові трудові договори (контракти), однак, оскільки строк дії контракту від 31 серпня 2012 року, укладеного між позивачем та університетом закінчився 31 серпня 2017 року, і ОСОБА_1 не була обрана за конкурсом на посаду доцента кафедри психології, її звільнення у зв`язку із закінченням дії контракту відбулося з дотриманням норм трудового законодавства, а тому вимоги позивача про безстроковість трудових відносин, скасування наказу про її звільнення та поновлення на роботі є необгрунтованими. Ураховуючи, що інші позовні вимоги ОСОБА_1 є похідними від вимог про скасування наказу про звільнення, суд також відмовив у їх задоволенні.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 20 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області
від 20 квітня 2018 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, статті 21, 22, 23, пункт 2 статті 36 КЗпП України та не застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме, статті 10, 18, 39-1, 40, 42, 43, 235 КЗпП України. Апеляційний суд не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про витребування і дослідження доказів, які не були надані відповідачем на вимогу суду першої інстанції, зокрема, оригіналів документів її особової справи, трудової книжки, а також, не перевірив наявність у штаті відповідача вільних ставок за її посадою на час призначення конкурсу та звільнення. Відповідачем не було дотримано положення статті 42 КЗпП України, зокрема, щодо її переважного права на залишення на роботі, та щодо отримання згоди профспілкового комітету на розірвання трудового договору. Наказ про припинення трудового договору
від 22 серпня 2017 року № 103-к є недопустимим доказом, оскільки виданий неуповноваженою на це особою - виконуючим обов`язки ректора.
Апеляційний суд помилково розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, визначив її як малозначну, та вказав, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України постанова апеляційного суду не підлягає касаційному оскарженню, чим порушив її право на доступ до правосуддя.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування. Частиною четвертою статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а тому, посилання заявника на те, що справа має для неї виняткове значення, а отже, не може бути малозначною, є її суб`єктивною думкою та не грунтується на вимогах закону. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не дослідив та не надав належну оцінку наявним у справі доказам є необгрунтованими. 31 серпня 2012 року між позивачем та університетом був укладений контракт на термін з 01 вересня 2012 року по
31 серпня 2017 року, згідно наказу від 31 серпня 2012 року № 134-к ОСОБА_1 призначено на посаду доцента кафедри практичної психології. Відповідно до пункту 4 контракту підставою для розірвання контракту є закінчення строку його дії, при цьому керівник університету і науково-педагогічний працівник повинні не пізніше як за два місяці до закінчення строку його дії визначитися у такому. Роботодавець визначився, що не має наміру продовжувати дію контракту, про що позивача було повідомлено 11 квітня 2017 року листом за
№ 111. Посилання заявника на те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні її клопотань про витребування доказів, є неспроможними, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій були витребуванні всі, заявлені в клопотанні докази та допитані заявлені свідки. Позивач, як на підставу заявлених позовних вимог про скасування наказу про її звільнення, на відсутність повноважень у виконуючого обов`язки ректора університету на прийняття такого наказу, в суді першої інстанції не посилалася, а тому відповідно до вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваних судових рішень, не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Зазначена справа є незначної складності і визнана апеляційним судом малозначною (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України). Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення, дійшов висновку, що вони підлягають касаційному оскарженню з підстав, визначених підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статі 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) з огляду на доводи заявника про те, що зазначена справа має виняткове значення для заявника, оскільки стосується її конституційного права на працю, гарантії захисту від незаконного звільнення з роботи, на якій вона працювала протягом 31 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 07 вересня 2018 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що 02 жовтня 1986 року ОСОБА_1 була прийнята до Сумського державного педагогічного інституту імені
А. С. Макаренка на посаду асистента кафедри психології за результатами конкурсу.
31 серпня 2012 року між Вищим навчальним закладом "Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка" та ОСОБА_1 укладений контракт, відповідно до якого позивача призначено на посаду доцента кафедри практичної психології Інституту педагогіки і психології, на термін з 01 вересня 2012 року по 31 серпня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 підставами розірвання контракту є, зокрема, закінчення строку його дії. При цьому керівник університету і науково-педагогічний працівник повинні не пізніше, як за два місяці до закінчення строку його дії, визначитися у такому: контракт припиняє дію або продовжується на новий термін (підпункти 4.2, 4.2.1).
Наказом ректора Сумського державного педагогічного університету імені
А. С. Макаренка від 31 серпня 2012 року № 134-к ОСОБА_1 призначено на посаду доцента, як обрану за конкурсом на умовах, передбачених контрактом, на термін з 01 вересня 2012 року по 31 серпня 2017 року.
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 05 жовтня
2015 року № 1005, наказом ректора Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка від 11 квітня 2016 року № 144 затверджено Порядок проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка та укладання з ними трудових договорів, відповідно до якого до вакантних посад, які заміщуються в порядку конкурсного відбору відноситься посада доцента (пункт 2.1). На посаду доцента кафедри може бути обрана особа, яка має науковий ступінь та/або вчене звання відповідно до профілю кафедри (пункт 3.5.). Конкурс на заміщення посади наукового-педагогічного працівника оголошує ректор університету, про що вдається відповідний наказ (пункт 4.1). Претенденти на посаду доцента, які працювали на цих посадах в університеті до проведення конкурсу звітують про свою роботу за попередній період на засіданні кафедри. Рішення про рекомендацію претендента на посаду приймається таємним голосуванням і вважається ухваленим, якщо в ньому брало участь не менше 2/3 членів кафедри чи зборів трудового колективу і при цьому більше 50 % голосів присутніх були "ЗА". Негативний висновок кафедри не є підставою для відмови претендента у розгляді його кандидатури вченою радою (пункт 4.8). Завершальним етапом конкурсного відбору на заміщення посад науково-педагогічних працівників є процедура обрання на посади таємним голосуванням вченою радою (пункт 4.12). Рішення щодо обрання за конкурсом на посади доцентів кафедр приймають вчені ради відповідних факультетів/навчально-наукових інститутів (пункт 4.13). Рішення вченої ради є підставою для укладання трудового договору (контракту) з обраною на посаду науково-педагогічного працівника особою та видання ректором наказу про прийняття її на роботу (пункт 4.20).