Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 208/4970/15
провадження № 61-19596св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
представник позивача - Графченко Ірина Альфредівна,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі судді Похваліти С. М., від 28 грудня
2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Свитсунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., від 24 вересня 2019 року.
Короткий зміст позовних заяв та їх обґрунтування
У липні 2015 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", банк), яке у подальшому змінило назву на акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/3134/74/700092, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 40 тис. доларів США строком до 30 листопада 2027 року. Позивач вказував, що у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 23 березня 2015 року виникла заборгованість у розмірі
197 620,20 доларів США, що еквівалентно 4 574 882,53 грн, яка складається з: 44 441,18 доларів США (1 028 807,67 грн) - заборгованості за кредитом;
28 864,41 доларів США (668 207,43 грн) - заборгованості по відсоткам,
124 314,61 доларів США (2 877 867,43 грн) - заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором
від 30 листопада 2007 року № 014/3134/74/700092 у загальній сумі
4 574 882,53 грн, з яких: 1 028 807,67 грн - заборгованість за кредитом;
668 207,43 грн - заборгованість по відсоткам, 2 877 867,43 грн - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 пред`явив зустрічний позов до
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання умов кредитного договору недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що твердження банку про те, що він виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, перерахувавши позичальнику кошти в розмірі 40 тис. доларів США не відповідає дійсності та спростовується. Позивач за зустрічним позовом вказував, що при укладанні кредитного договору він самостійно не обирав валюту кредитування - долари США, заяву на видачу готівки
від 30 листопада 2007 року № OGHE 34608 року, надану позивачем на підтвердження належного виконання своїх зобов`язань по кредитному договору, він не підписував, кредит в іноземній валюті не отримував та дізнався про її існування лише під час судових засідань, тому зазначена заява підроблена. Така заява не може стверджувати про належне виконання зобов`язань по кредитному договору, що вказує на необґрунтованість позовних вимог позивача щодо повернення кредиту, відсотків, нарахованих у доларах США.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати заяву на видачу готівки від 30 листопада 2007 року № OGHE 34608 неналежним та недопустимим доказом по кредитному договору № 014/3134/74/700092 від 30 листопада 2007 року; визнати умови пунктів 1.2.1, 1.3.1 - 1.3.3, 4.1.1 кредитного договору від 30 листопада 2007 року № 014/3134/74/700092 недійсними з часу порушення позивачем істотних умов договору, визначених умовами пунктом 1.1.1 вказаного договору; у зв`язку з істотним порушенням
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" прав та охоронюваних законом інтересів розірвати кредитний договір від 30 листопада 2007 року
№ 014/3134/74/700092.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 грудня 2018 року у позові
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пред`явивши вимогу до боржника про дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за його користування, позивач звернувся до суду із позовом з пропуском строку позовної давності, тобто трьох років, а тому відповідно до вимог
статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, районний суд виходив із безпідставності та недоведеності позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення.Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 грудня 2018 року в оскарженій частині залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що встановивши обставини справи, перевіривши доводи сторін та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи АТ "Райффайзен Банк Аваль" про переривання строку позовної давності, зазначивши, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі АТ "Райффайзен Банк Аваль" просить скасувати оскаржені судові рішення у частині вирішення первісних позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що протягом трирічного строку з дати направлення вимоги позичальнику, а саме 18 квітня 2011 року банк звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, поза увагою судів залишилось те, що 22 листопада 2012 року ОСОБА_1 до суду надано клопотання, в якому останній підтвердив факт отримання кредитних коштів та наявність заборгованості. 14 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою, в якій просив розглянути пропозиції щодо добровільного врегулювання заборгованості. На думку заявника, боржником вчинено дії, що свідчить про переривання строку позовної давності.
Судові рішення оскаржуються у частині вирішення первісних позовних вимог. В іншій частині не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України касаційному перегляду не підлягають.
Короткий зміст відзиву (заперечення) на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить касаційну скаргу
АТ "Райффайзен Банк Аваль" відхилити, а судові рішення в оскарженій частині - залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою скаргою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 листопада 2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та
ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/3134/74/700092, згідно умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 40 тис. доларів США строком до 30 листопада 2027 року.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 30 листопада 2007 року був укладений іпотечний договір № 014/3134/74/700092/1.
26 червня 2009 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди до зазначеного кредитного договору
від 30 листопада 2007 року про зміну мов погашення кредиту із встановленням графіку погашення кредиту.
Відповідно до заяви на видачу готівки № НОМЕР_1 від 30 листопада
2007 року загальна сума виданих банком коштів складає 39 400 доларів США, що еквівалентно 197 985,00 грн.
У лютому 2010 року на поштову адресу відповідача банком була направлена вимога про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/3134/74/700092, в якій банк зазначив про те, що ОСОБА_1 було припинено належне виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, а тому керуючись пунктом 9.3 кредитного договору, банк вимагав протягом не більш ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги, а саме до 12 березня 2010 року здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені відповідно до умов кредитного договору в сумі
43 841,26 доларів США, у зв`язку з чим банк в односторонньому порядку змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 грудня 2012 року у справі № 2-1778 позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30 листопада 2007 року
№ 014/3134/74/700092/1, а саме: квартиру АДРЕСА_1 для задоволення грошових вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором від 30 листопада 2007 року № 014/3134/74/700092
у розмірі 433 879,60 грн шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження". Виселено ОСОБА_1 з предмету іпотеки, а саме із квартири
АДРЕСА_1 . Зобов`язано відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб MB УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1, зареєстрованого у квартирі
АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня
2013 року у справі № 2-1778 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції у частині виселення ОСОБА_1 скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.