ПОСТАНОВА
Іменем України
23 березня 2020 року
м. Київ
справа №823/1132/17, адміністративне провадження №К/9901/29408/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2017р. (суддя - Рідзель О.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018р. (судді - Мельничук В.П., Лічевецький І.О, Мацедонська В.Е.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо не включення повної інформації про нього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами з рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно всієї гарантованої суми належної йому до виплати;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду внести зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами з рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), стосовно включення усієї суми відшкодування належної йому до виплати, а саме 195 596, 68 грн;
зобов`язати Фонд скласти та затвердити зміни та доповнення до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами з рахунок Фонду, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 195 596, 68 грн, що належать йому до виплати.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2017р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018р., позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" щодо не включення повної інформації про рахунки позивача до переліку рахунків вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Визнано протиправним та скасовано наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 №42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 195 596, 68 грн.
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду внести доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню щодо рахунків позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" на суму 195 596, 68 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.
Зокрема посилається на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 2, 7-9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.01.2016р. між позивачем між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-021-000177089, згідно умов якого позивач надав ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність (позику) грошові кошти в сумі 55 000 грн. строком 181 день по 17.07.2016р, розмір процентів за користування коштами становив 34,78 % річних. (а.с. 13)
На виконання умов договору позивач перерахував грошові кошти зі свого рахунку на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у сумі 55 000 грн., що підтверджується квитанцією № QS912201 від 16.01.2016р. (а.с. 15)
18.02.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір про внесення змін до договору №980-021-000177089 від 16.01.2016р, за яким за домовленістю сторін збільшено суму коштів, що передається у власність на суму 140 000 грн, у зв`язку з чим загальна сума коштів, що передається позивачем у власність товариства складає 195 000 грн. (а.с. 14)
На виконання умов договору позивачем внесено на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в загальній сумі 140 000 грн., що підтверджується квитанцією №QS630601 від 18.02.2016р. (а.с. 15)
19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 195 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-021-000177089 від 16.01.2016р" та в сумі 596.68 грн з призначенням платежу "оплата процентів по договору №980-021-000177089 від 16.01.2016р", що підтверджується довідкою про стан рахунку. (а.с. 18-19)
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.
Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016р. № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016р. платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.
Починаючи з 18.07.2016 року розпочалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду через банки-агенти.
Листом від 02.09.2017р. №3Г1(К)/4733/1 відповідач повідомив позивача, що переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016р. в сумі 195 000 грн з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором №980-021-000177089 від 16.01.2016р." та в сумі 596,68 грн з призначенням платежу "оплата процентів по договору №980-021-000177089 від 16.01.2016" на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 є нікчемним на підставі п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 22)
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Судами встановлено, що ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" здійснено переказ коштів (транзакції) на рахунок позивача № НОМЕР_2 у розмірі 195 000 грн. з призначенням платежу: "Повернення коштів згідно з договором № 980-021-000177089 від 16.01.2016", в сумі 596,68 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-021-000177089 від 16.01.2016".
Суди дійшли висновку, що договір банківського вкладу, укладений позивачем, не має ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", адже він не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Крім того, суди дійшли висновку, що будь-якого рішення про визнання нікчемними договорів банківського вкладу або рахунку Уповноваженою особою Фонду не приймалось, відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського рахунку матеріали справи не містять.
Суди виходили з того, що відповідач не надав доказів наявності підстав, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для визнання нікчемним правочину у випадку, який розглядається, та не доведено, що банк: уклав правочин з позивачем, умови якого передбачають платіж з метою надання переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Крім того, суди дійшли висновку, що позовна вимога про зобов`язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є передчасною, оскільки за змістом статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та наведених приписів "Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами" Фонд формує Загальний реєстр на підставі відповідного Переліку Уповноваженої особи Фонду, в тому числі на підставі доповнення до Переліку, а тому відсутні підстави для її задоволення.