ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2020 року
Київ
справа №816/2736/15
адміністративне провадження №К/9901/28091/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Світлана" на додаткову постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року (суддя Бойко С.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року (головуючий суддя Бенедик А.П., судді: Калиновський В.А., Водолажська Н.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Світлана" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування індивідуальної податкової консультації,
В С Т А Н О В И В:
В липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Світлана" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування індивідуальної податкової консультації від 23 червня 2015 року №2348/10/16-01-11-03-58 із зобовʼязанням надати нову консультацію.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначало, що відповідачем не було надано відповідь на усі поставлені йому запитання, а тому податкова консультація не виконує свої функції щодо допомоги платнику податків у практичному застосуванні конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування податків; разом з тим Товариство не є землекористувачем земельної ділянки за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе, 33 й міською радою рішення про продовження дії договору оренди землі, дійсного до 30 січня 2015 року, не приймалось, а новий договір оренди вказаної земельної ділянки не укладався, відтак позивач не є платником земельного податку.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року, позов задоволено: визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової інспекції у м.Полтаві від 23 червня 2015 року №2348/10/16-01-11-03-58.
У звʼязку з тим, що судом першої інстанції не було прийнято рішення щодо позовної вимоги про зобовʼязання відповідача надати нову податкову консультацію, Товариство звернулось до нього із відповідною заявою.
Додатковою постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року, в задоволенні позовної вимоги Товариства про зобовʼязання Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області надати нову індивідуальну податкову консультацію відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із положень пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за змістом якої у разі скасування судом індивідуальної податкової консультації контролюючий орган зобовʼязаний надати платнику податків нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду; крім того зазначив, що бездіяльність контролюючого органу щодо невиконання вимог пункту 53.3 статті 53 ПК України, а також будь-які рішення відповідача з питань надання податкових консультацій можуть бути оскаржені Товариством до суду.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції та ухвалою апеляційного суду про залишення його без змін, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове додаткове рішення, яким зобовʼязати Державну податкову інспекцію у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області надати нову індивідуальну податкову консультацію на запит від 05 червня 2015 року відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.
Мотивуючи касаційну скаргу (з врахуванням доповнень), посилався на те, що без вирішення питання про зобовʼязання вчинити дії (надати нову податкову консультацію), на підставі чого позивач зможе отримати виконавчий лист, Товариство фактично позбавлено будь-якої можливості ефективного контролю за виконанням постанови суду у цій справі, оскільки стаття 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлює вимоги до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача під час виконання судового рішення та передбачає необхідність зазначення інформації про видачу виконавчого листа і хід виконавчого провадження; проте резолютивна частина постанови суду від 06 серпня 2015 року містить інформацію тільки про скасування податкової консультації, а відтак вона не підлягає активному виконанню та виконавчий лист у справі не видається; в той же час, на думку Товариства, відповідач своїм листом №7017/10/16- 01-11-03-58 від 23 жовтня 2015 року (тобто вже після ухвалення постанови від 06 серпня 2015 року) фактично підтвердив, що самостійно виконувати рішення суду не буде.
Відповідач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду про залишення його без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство 05 червня 2015 року звернулось до ДПІ у м.Полтаві з письмовим запитом про надання відповіді на наступні питання: чи зобовʼязано воно згідно закону сплачувати податок на майно (в частині орендної плати) за земельну ділянку по вул.Фрунзе, 33?; чи понесе воно відповідальність за ПК України якщо не буде сплачувати податок на майно (орендну плату) за цю ділянку?; чи може воно, враховуючи положення статей 50 та 102 ПК України, уточнити податкові зобовʼязання (шляхом їх зняття) за 2012 - 2015 роки і повернути надміру сплачені кошти у вигляді орендної плати, які здійснювались без законних підстав?
Листом від 23 червня 2015 року №2348/10/16-01-11-03-58 ДПІ у м.Полтаві надало позивачу податкову консультацію, не погодившись із якою, він звернувся до суду із позовом у даній справі.
Як вже вказувалось в цій постанові, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року, визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової інспекції у м.Полтаві від 23 червня 2015 року №2348/10/16-01-11-03-58.
За визначенням підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Відповідно до положень статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.