ПОСТАНОВА
Іменем України
23 березня 2020 року
м. Київ
справа №826/8904/17, адміністративне провадження №К/9901/64963/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2018р. (суддя - Костенко Д.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018р. (судді - Глущенко Я.Б., Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду), щодо не включення інформації про нього до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд);
зобов`язати Уповноважену особу Фонду внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, шляхом внесення до цього переліку відомостей щодо нього, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" у розмірі 100 959 грн за рахунок Фонду;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію/додатковий перелік щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду в сумі 100 959 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2018р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018р., позов задоволено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.
Зокрема посилається на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відзив на касаційну скаргу на адресу суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.09.2015р. між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір №980-046-00000834 банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний", відповідно до умов якого банк відкрив на ім`я позивача поточний рахунок № НОМЕР_1 . (а.с. 15)
05.05.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-046-000233333 "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі в сумі 100 000 грн., на строк не більше 181 день по 02.11.2016р., розмір процентів за користування коштами 33,54 % річних. (а.с. 16)
На виконання умов договору позивачем внесено на поточний рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в сумі 100 000 грн що підтверджується платіжним дорученням №635463 від 05.05.2016р. (а.с. 17)
19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 100 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-046-000233333 від 05.05.2016р" та в сумі 959 грн з призначенням платежу "оплата процентів по договору №980-046-000233333 від 05.05.2016р", що підтверджується довідкою про стан рахунку. (а.с. 29)
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.
13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.
За результатами розгляду звернення позивача у зв`язку із набранням чинності Законом від 15.11.2016 №1736-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" листом Уповноважена особа Фонду від 07.06.2017 №3Г/20002 повідомила позивача, що оскільки договір від 05.05.2016 №980-046-000233333 укладено ним з ТОВ "ІРЦ" без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного, вказаний договір за своїм суб`єктним складом не відповідає вимогам цього Закону, з огляду на що відсутні правові підстави для включення інформації про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Також повідомлено позивача про те, що його договір не відповідає Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг". (а.с. 27)
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Суд дійшли висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо наявності передбачених п. 7 та п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав для визнання спірних операцій позивача нікчемними, що відповідно призвело до створення перешкод для відшкодування позивачу коштів за рахунок Фонду.
Судами встановлено, що всупереч п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідачем не надано доказів того, що умови укладеного між позивачем і ПАТ "Банк Михайлівський" правочину передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Водночас зміст укладеного з позивачем договору, дослідженого судами, таких умов не передбачає.
Крім того, встановлено, що всупереч п. 8 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідач не надав доказів того, що позивач є пов`язаною особою банку і що такий правочин (договір) не відповідає вимогам законодавства України.
Суди виходили з того, що всупереч п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідачем не надано доказів здійснення ПАТ "Банк Михайлівський" після віднесення його 22.12.2015 до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів з позивачем, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Суди дійшли висновку, що посилання відповідача на встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження постановою Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ, якою цей банк віднесено до категорії проблемних, є необґрунтованими, оскільки, як встановлено судом, згідно до п. 4 постанови Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ у новій редакції, жодних обмежень щодо укладення з позивачем договору банківського вкладу у ПАТ "Банк Михайлівський" і залучення коштів на рахунок у відповідача станом на 19.05.2016 не було.
Крім того, суди дійшли висновку, що відповідачем не зазначено і не надано відповідних доказів, які б свідчили про те, що правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; не надано судового рішення про визнання недійсним договору банківського рахунку позивача, як і судового рішення за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження.