Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа №592/5714/18
провадження №61-46709св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за заявою головного лікаря комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний наркологічний диспансер" про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку ОСОБА_1 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Сумської області
від 13 вересня 2018 року у складі судді Хвостик С. Г.
учасники справи:
заявник - головний лікар комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний наркологічний диспансер",
особа, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку - ОСОБА_1,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року головний лікар Комунального закладу Сумської обласної ради "Обласний наркологічний диспансер" (далі - Головний лікар) звернувся із заявою про проведення психіатричного огляду ОСОБА_1 у примусовому порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 травня 2018 року відкрито провадження в указаній вище справі.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява складена з дотриманням вимог статей 27, 28, 175-177, 340 ЦПК України, підсудна Ковпаківському районному суду м. Сум. Підстав для залишення заяви без руху, її повернення чи відмови у відкриті провадження у справі не вбачається.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
ОСОБА_1 оскаржила вказану ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції повернуто заявнику з підстав, передбачених пунктом 4 частиною п`ятою статті 357 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Апеляційний суд також указав, що апеляційна скарга не містить посилань на допущення судом першої інстанції порушень щодо недотримання правил підсудності при постановленні оскаржуваної ухвали.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та розглянути по суті апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Оскаржена ухвала апеляційного суду безпідставна, незаконна, постановлена з порушенням норм процесуального права.
Заявник також наполягає на тому, що апеляційний суд не врахував порушення місцевим судом правил підсудності та юрисдикції при відкритті провадження у справі.
Щодо клопотання, яке надійшло на адресу Верховного Суду
Касаційна скарга містить клопопотання про розгляд справи за участі заявника.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жук проти України" від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.