Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 766/16770/17
провадження № 61-103св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - державний нотаріус Першої херсонської державної нотаріальної контори,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Полікарпової О. М., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, який в ході розгляду справи уточнила, та остаточно просила визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці для подання у нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3, після смерті якої залишилась спадщина у вигляді 43/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 .
У вказаному домоволодінні їй належить на праві власності 29/100 частини, а її сестрі відповідачу ОСОБА_2 - 28/100 частини.
ОСОБА_1 вказувала, що строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері нею пропущений через хворобу її сина, який був інвалідом з дитинства та потребував постійного догляду. Крім того, після смерті сина стан її здоров`я погіршився, у зв`язку з чим вона декілька разів на рік проходила курс лікування у стаціонарі комунального закладі "Обласний кардіологічний диспансер".
Посилаючись на те, що при зверненні до нотаріуса із заявою для прийняття спадщини отримала відмову через пропуск строку, але причини пропуску вважає поважними, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 20 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено, визначено додатковий строк два місяці для подання у нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з відсутності у ОСОБА_1 об`єктивної можливості у визначений статтею 1270 ЦК України строк звернутись із заявою про прийняття спадщини, оскільки її син інвалід ІІІ групи постійно хворів, потребував догляду та згодом помер, а після його смерті позивач перебувала на лікуванні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд визнав наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини такими, що не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця для вчинення відповідних дій. Апеляційний суд врахував, що періоди лікування сина позивача становили до 10 днів, сама позивач вперше проходила лікування в липні 2016 року. Крім того, тривалими були періоди, коли ні позивач, ні її син не звертались до медичних установ, тому посилання позивача на поважність причин пропуску строку через хворобу є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно зазначив, що початок лікування сина позивача знаходиться поза межами строку для прийняття спадщини, оскільки він був інвалідом з дитинства та постійно проходив медичне обстеження, а ОСОБА_1 його супроводжувала.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У березні 2019 року ОСОБА_2 подала до суду касаційної інстанції відзив, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а оскаржувану постанову апеляційного суду - залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що апеляційний суд дійшов правильного висновку, що надані позивачем медичні епікризи не охоплюють всього періоду неподання нею заяви про прийняття спадщини та не можуть бути враховані судом як обставини, що перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки, встановлені статтею 1270 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка була матір`ю позивача.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 липня 2010 року за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок літ. "Б", площею 32,5 кв. м, прибудову літ. "б", площею 12,7 кв. м, тамбур літ. "б1", площею 5,3 кв. м, бесідку літ. "Г", що розташовані по АДРЕСА_1 та складають 29/100 частини домоволодіння.
ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4, який є інвалідом з дитинства ІІІ групи.
Згідно епікризів від 12 жовтня 2013 року № 18071, від 13 жовтня 2014 року № 17608, від 05 червня 2015 року № 08904, від 07 листопада 2015 року № 18696, від 14 квітня 2016 року № 06113 ОСОБА_4 госпіталізовувався до Херсонської обласної клінічної лікарні (неврологічного відділення), та має діагноз: стійкі віддалені наслідки ЧМТ (1990 р.) у вигляді хронічного посттравматичного церебрального арахноідіту з лікворно-гідроцефальним синдромом, двусторонньою пірамідною недостатністю, помірними когнітивними порушеннями, епісиндромом з вторично-генералізованими судомим приступами 3-4 рази на тиждень (при загостренні до декількох разів на добу), вираженим астено-вегетативним синдромом, вираженою астенізацією особистості.
ІНФОРМАЦІЯ_3 син позивача ОСОБА_4 помер.
ОСОБА_1 у період з 18 липня 2016 року по 27 липня 2016 року, з 19 червня 2017 року по 29 червня 2017 року проходила лікування у стаціонарі комунального закладу "Обласний кардіологічний диспансер" з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 3-й ступінь, ангіопатія сітківки. Ризик 3. Неускладнений криз. Дисцикуляторна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст. з астено-невротичним і вестибулярним синдромами, лікворно-судинною дисциркуляцією. ТІА (2011 р.) по даним анамнезу. Стабільна стенокардія напруження ФК ІІІі спокою. Дифузний кардіосклероз СН ІІ А ФК ІІ-ІІІ.
Державний нотаріус Першої херсонської державної нотаріальної контори листом від 12 вересня 2017 року повідомила ОСОБА_1 про відмову у видачі свідоцтва на спадщину, оскільки нею пропущений строк звернення із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
09 жовтня 2017 року свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 отримала ОСОБА_2, яка проживала із спадкодавцем.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права