Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 390/43/18-ц
провадження № 61-17267св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В.С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В.М., Кузнєцова В.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2019 року у складі судді: Пасічника Д.І. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дьомич Л. М., Кіселика С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила розділити спільне сумісне майно подружжя і визнати право власності по 1/2 частині за кожним на будівельні матеріали та приладдя, використані в ході будівництва літньої кухні літера Г, сараю літера Й, складу літера Ж, З, очисної літера К, ангару літера Л, ангару літера Л1, ангару літера Л2, ангару літера Л3 за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,1567 гектарів, кадастровий номер 3522584500:51:000:0002, для ведення особистого селянського господарства, розташованої за вказаною адресою.
Позов мотивований тим, що рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2016 року, з врахуванням рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2017 року, в задоволенні позовних вимог щодо поділу вказаної земельної ділянки і спірних будівельних матеріалів та приладдя, що були використанні для будівництва цілісного майнового комплексу фермерського господарства " Костенка М.І. ", стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі 2 830 900 грн. за 1/2 частку вартості вказаного майна відмовлено. За висновком суду ОСОБА_1 має право отримати свою частку від вказаного майна в разі виходу з фермерського господарства.
Разом з тим, 17 жовтня 2017 року їй стало відомо, що саме її чоловік - ОСОБА_2, а не фермерське господарство "Костенка М.І.", виконав будівельно-монтажні роботи з реконструкції житлового будинку та будівництва господарських будівель ( прибудова літ. "АГ", прибудова літ. "Б1" літня кухня літ. "Г", сарай літ. "Й", склад літ. "Ж", "З", очисна літ. "К", ангар літ. "Л", "Л1", "Л2", "ЛЗ") в домоволодінні по АДРЕСА_1, у зв`язку чим вважає незакінчене будівництво господарських будівель спільним сумісним майном подружжя та просить провести їх поділ.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішення Кіровоградської області від 12 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції зазначив, що позивач не надала доказів належності спірного майна до спільної сумісної власності подружжя, судом вже вирішувалось питання про їх поділ і позивач жодним чином не спростувала висновки, викладені в рішенні апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2017 року, що вказане майно перебуває на балансі фермерського господарства.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3522584500:51:000:0002 є особистою приватною власністю ОСОБА_2, а не спільною сумісною власністю подружжя, тому поділу між сторонам не підлягає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кіровоградської області від 12 березня 2019 року без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення місцевого та апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди помилково прийшли до переконання про недоведеність позовних вимог та не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду по справі №372/504/17, згідно яких на майно набуте в шлюбі поширюється презумпція спільного права власності подружжя, а тягар доказування обставин необхідних для спростування вказаної презумпції покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Також, вказує, що перебування на балансі фермерського господарства "Костенка М . І." будівельних матеріалів не доводять права власності юридичної особи на об`єкт незавершеного будівництва, а сам баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна.
При цьому, слід врахувати, що відповідно до висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 12 червня 2007 року у справі №4/793, баланс підприємства не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
Відзив до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 жовтня 1990 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, який розірвано рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2015 року.
На підставі договору купівлі-продажу від 28 березня 1997 року ОСОБА_2 придбав житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
25 лютого 2014 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,1567 гектарів кадастровий номер 3522584500:51:000:0002 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
01 березня 2015 року засноване фермерське господарство " Костенка М.І. ", і згідно п.п. 1.1, 1.4 Статуту ФГ засновником і головою господарства є ОСОБА_2, членами господарства є ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
Вказаним рішенням також встановлено, що спірна земельна ділянка, площею 0,1567 гектарів, кадастровий номер 3522584500:51:000:0002, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 57 СК України є особистою приватною власністю ОСОБА_2, а будівельні матеріали перебувають на балансі фермерського господарства, входять у його вартість та знаходяться у його володінні.
Факт перебування спірних будівельних матеріалів та приладдя, використаних в ході будівництва, на балансі фермерського господарства "Костенко М.І." сторонами не оспорюється.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.