Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа № 761/31495/18-ц
провадження № 61-5402св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі суддів: Стрижеуса А. М., Махлай Л. Д., Шкоріної О. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Міністр закордонних справ України Клімкін Павло Анатолійович,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Міністра закордонних справ України Клімкіна П. А. про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому просив стягнути з державного бюджету України 4 170 грн 83 коп.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року у відкриті провадження у справі відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 серпня 2018 року скасовано, справу направлено для подовження розгляду до суду першої інстанції.22 листопада 2018 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. Свої вимоги мотивував тим, 13 листопада 2018 року до апеляційного суду ним було подано заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи відповідно до статті 141 ЦПК України, в якій просив розглянути дану заяву після закінчення розгляду справи по суті у зв`язку з тим, що на момент розгляду справи не мав можливості надати зазначені докази, оскільки не знав точної суми його витрат, які будуть понесені після розгляду апеляційної скарги. Просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь суму понесених судових витрат при розгляді апеляційної скарги, пов`язаних з його явкою до суду, що складає 93,17 грн) (вартість квитка Вінниця-Київ), оплату кімнати відпочинку - 260 грн та оплату в зворотному напрямку Київ-Вінниця 200,41 грн, а всього 553 грн 58 коп.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційний суд не ухвалював рішення по суті спору, а перевіряв законність та обґрунтованість ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 росить скасувати ухвалу апеляційного суду та задовольнити його заяву, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду питання про ухвалення додаткового рішення. Судові витрати повинні відшкодовуватися до вирішення справи по суті при оскарженні неправомірної ухвали.
(2) Позиція Міністра закордонних справ України
У відзиві на касаційну скаргу міністр зазначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Апеляційний суд рішення по суті спору не ухвалював, а тому підстави для розподілу судових витрат не виникли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).