Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа № 623/2589/17-ц
провадження № 61-36385св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2018 року у складі судді Герцова О. М. та постанову апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року у складі суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, в якому просив визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову вказував, що 07 липня 2016 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу належного йому житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 . При укладенні вказаного договору сторони домовились, що ОСОБА_3 продає йому свою квартиру, розташовану в АДРЕСА_1 .
31 січня 2017 року між ним та ОСОБА_3 досягнуто згоди про всі істотні умови договору купівлі-продажу квартири, однак при укладенні договору купівлі-продажу між сторонами не була дотримана форма договору. Фактично правочин обома сторонами повністю виконаний, відповідач отримала від нього кошти за квартиру, звільнила квартиру, передала ключі, зареєструвала його за вказаною адресою. В підтвердження домовленості відповідач видала власноручно написану розписку, в якій вказувала, що до вересня 2017 року оформить в нотаріальній конторі договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 ухиляється від нотаріального посвідчення договору, ОСОБА_2 просив зобов`язати ОСОБА_3 укласти з ним договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин (аналогічною є правова позицію, викладена у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі за № 6-1288цс17).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з наявної в матеріалах справи розписки від 31 січня 2017 року вбачається, що сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу та відсутні підстави вважати вказану розписку договором купівлі-продажу. Матеріали справи не містять даних про волевиявлення сторін щодо надання розписці від 31 січня 2017 року, складеній ОСОБА_3, сили попереднього договору.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 росить скасувати судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вони з відповідачем мали намір укласти договір міни його будинку на спірну квартиру відповідача, що було унеможливлено проживанням у квартирі малолітньої дитини. Тому вони домовилися укласти договір купівлі-продажу квартири. Фактично договір виконано, проте відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Суди установили, що відповідно до договору купівлі-продажу від 07 липня 2016 року житловий будинок з надвірними будівлями та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 .
В матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_3 від 31 січня 2017 року, за якою ОСОБА_3 зобов`язується оформити договір купівлі-продажу на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з громадянином ОСОБА_2 в строк до вересня 2017 року, а також зняти з реєстрації своїх родичів, які зареєстровані за цією адресою.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (частина перша статті 657 ЦК України).