Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 145/172/17
провадження № 61-40680св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області у складі судді Ратушняка І. О. від 30 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Рибчинського В. П., Стадника І. М., від 30 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" (далі -
ТОВ "Агро Інвест Україна" про визнання недійсним договору оренди землі.
Позов мотивовано тим, що вона є власником земельної ділянки розміром 1,7985 га, яка розташована на території Сліднянської сільської ради Тиврівського району Вінницької області. 21 січня 2010 року між нею та відповідачем укладено договір оренди належної їй земельної ділянки. Перед укладенням договору сторонами було досягнуто домовленості про те, що договір оренди має бути укладено на п`ять років, однак отримавши у січні 2017 року від відповідача копію договору оренди земельної ділянки № 537, вона виявила, що у пункті 5 цього договору зазначено, що його укладено на 15 років, а підпис у договорі та в акті приймання-передачі земельної ділянки виконано не нею.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просила визнати недійсним договір оренди землі від 21 січня 2010 року.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 січня
2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 30 травня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 21 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро Інвест Україна".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що висновком судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 12 грудня 2017 року встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 21 січня 2010 року ОСОБА_1 не підписувала, отже її волевиявлення на укладення цього договору було відсутнє, а тому такий договір слід визнати недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ТОВ "Агро Інвест Україна" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що протягом 2010-2016 років позивач отримувала орендну плату за користування відповідачем належною позивачу земельною ділянкою, що беззаперечно свідчить про її волевиявлення на укладення оспорюваного правочину. Крім того, позивач звернулася до суду із позовом поза межами позовної давності.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 1,7985 га, яка розташована на території Сліднянської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.
21 січня 2010 року від імені ОСОБА_1 та ТОВ "Агро Інвест Україна" укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якої вона передала,
а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку розміром 1,7985 га, яка розташована на території Сліднянської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, строком на 15 років.
Зазначений договір оренди землі зареєстровано у Тиврівському секторі реєстрації Вінницької регіональної філії ДЗК 22 червня 2010 року.
Відповідно до висновку судово-технічної та почеркознавчої експертизи
від 12 грудня 2017 року, підпис у договорі оренди земельної ділянки
від 21 січня 2010 року, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро Інвест Україна" в графі "Орендодавець" виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів, не самою ОСОБА_1, а іншою особою.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України "Про оренду землі".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).