Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 756/6298/15-ц
провадження № 61-31279св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2018 року в складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 85 713, 44 дол. США, що складаються із суми вкладу - 20 000 дол. США, суми договірних відсотків під час дії вкладу - 1 998,36 дол. США, суми договірних відсотків за час прострочення - 5 176,08 дол. США, 3 % річних за час прострочення - 1 706, 40 дол. США та пені за прострочення надання фінансової послуги - 56 832,60 дол. США.
Позов мотивований тим, що 26 грудня 2013 року між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" підписана заява та укладений договір вклад "СТАНДАРТ", за умовами якого позивач розмістила на депозитному рахунку суму вкладу в розмірі 20 000 дол. США, на умовах, визначених договором, строком до 26 грудня 2014 року включно.
Наприкінці березня 2014 року відділення ПАТ КБ "ПриватБанк" в Автономній Республіці Крим припинили обслуговування клієнтів, офіси були закриті, а 25 березня 2014 року відповідач через свій офіційний сайт повідомив про неможливість відновлення операцій по карткам і рахункам своїх клієнтів внаслідок відсутності легітимної законодавчої бази для діяльності банківської системи в Криму.
У листопаді-грудні 2014 року позивач неодноразово зверталась до відповідача з проханням повідомити про відділення банку поза межами Автономної Республіки Крим, у яких можна отримати вклад та нараховані по ньому відсотки. Крім того, ОСОБА_1 повідомляла відповідача, що не укладала і не має наміру укладати ніяких договорів щодо передачі вимоги за своїм вкладом працюючої на території Автономної Республіки Крим автономній некомерційної організації "Фонд захисту вкладників" та отримувати від організації держави-окупанта компенсації депозитних коштів.
У листах від 19 листопада 2014 року банк повідомив позивачу, що на території Автономної Республіки Крим ПАТ КБ "ПриватБанк" припинило свою діяльність, а відповідальність за відшкодування завданої майнової шкоди в зв`язку з тимчасовою окупацією покладається на Російську Федерацію.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року в складі судді Луценко О. М., з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 08 грудня 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суму вкладу в розмірі 20 000 дол. США, суму договірних відсотків під час дії строку вкладу в розмірі 1 998,36 дол. США, суму договірних відсотків за час прострочення в розмірі 5 176,08 дол. США та 3 % річних в розмірі 1 706, 40 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у зв`язку з невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору вкладу щодо повернення внесених коштів та сплати відсотків, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, що є підставою для стягнення суми вкладу, 3 % річних та процентів, нарахованих за ставкою 10 % річних, у період дії договору та після його закінчення. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення пені, розмір якої позивачем визначено в іноземній валюті, місцевий суд керувався вимогами частини першої статті 192 ЦК України, відповідно до якої гривня є законним платіжним засобом на території України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року змінено. Зменшено розмір стягнутих з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суми договірних відсотків під час дії строку вкладу з 1 998,36 дол. США до 1 508,19 дол. США, суми 3 % річних за час прострочення з 1 706,40 дол. США до 1 554,09 дол. США та суми договірних відсотків за час прострочення з 5 176,08 дол. США до 519,45 дол. США. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суми вкладу в розмірі 20 000 дол. США, виходив з того, що невиконання відповідачем взятих за на себе зобов`язань знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому вказані вимоги є обґрунтованими.
Разом з цим, встановивши, що під час дії договору до кінця березня 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" сплачувало ОСОБА_1 проценти за вкладом, апеляційний суд дійшов висновку про зменшення їх розміру 1 998,36 дол. США до 1 508,19 дол. США.
Змінюючи розмір стягнутих місцевим судом процентів за час прострочення з 5 176,08 дол. США до 519,45 дол. США, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сума процентів за час прострочення виконання зобов`язання після закінчення строку дії договору обраховується згідно з положеннями статті 1070 ЦК України за процентною ставкою в розмірі, що зазвичай сплачується банком за вкладом на вимогу.
Крім того, змінюючи розмір 3 % річних, нарахованих судом першої інстанції відповідно до вимог частини другої статті 625 ЦК України, апеляційний суд виходив з того, що вказана сума нараховується лише на суму основного боргу без врахування процентів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що договір банківського вкладу вважався чинним до повного повернення банком усіх коштів, а тому висновок суду першої інстанції про стягнення відсотків за час прострочення виконання зобов`язання за ставкою 10 % річних, тобто строковою ставкою депозиту, є правильним. Матеріали справи містять відомості лише про нарахування, а не виплату банком позивачу відсотків за січень та лютий 2014 року, у зв`язку з чим висновок апеляційного суду про стягнення зменшення розміру процентів за вкладом є передчасним. Заборгованість банку по сплаті процентів є таким же невиконаним грошовим зобов`язанням, як і зобов`язання повернути вклад на першу вимогу, у зв`язку з чим висновок апеляційного суду про нарахування 3 % річних, передбачених статтею 625 ЦК України, лише на суму основного боргу є помилковим.
Зі змісту оскаржуваної постанови Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2018 року вбачається, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2017 року оскаржувалось в апеляційному порядку ПАТ КБ "ПриватБанк" лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, у зв`язку з чим предметом касаційного перегляду також є лише судове рішення у цій частині, а в частині стягнення з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 пені за прострочення надання фінансової послуги в розмірі 56 832,60 дол. США. рішення на предмет законності та обґрунтованості судом касаційної інстанції відповідно до статті 400 ЦПК України не перевіряється.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У липні 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надіслало відзив надіслав до суду касаційної інстанції пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивовано тим, що умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що після закінчення строку дії договору банк перераховує на користь вкладника проценти на вимогу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У липні 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення грошових коштів за депозитом, процентів та пені призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 26 грудня 2013 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 підписана заява та укладений договір вклад "СТАНДАРТ", відповідно до умов якого остання розмістила на депозитному рахунку суму вкладу в розмірі 20 000 дол. США, строком до 26 грудня 2014 року включно, зі сплатою 10 % річних, що зараховується на рахунок/карту.
Факт передачі грошових коштів відповідачу на виконання умов вищезазначеного договору підтверджується заявою, договором, банківською квитанцією.
Оригінали письмових та електронних доказів надані суду для огляду, оглянуті судом у судовому засіданні, усі наявні в матеріалах справи письмові та електронні докази відповідають оригіналам.
У березні 2014 року ПАТ КБ "ПриватБанк" заблокував позивачу доступ до банківських вкладів та в односторонньому порядку припинив виконання зобов`язань за договорами. Позивач неодноразово зверталась до ПАТ КБ "ПриватБанк" з вимогами щодо виконання зобов`язань за договором банківського вкладу.
У своїх письмових відповідях ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомило ОСОБА_1, що на території Автономної Республіки Крим ПАТ КБ "ПриватБанк" припинило свою діяльність, а видача довідок про стан рахунків, відкритих в Автономній Республіці Крим, припинена.