Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа №537/2508/18
провадження №61-5630св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Первинна профспілкова організація публічного акціонерного товариства "Джей ТІ Інтернешнл Україна" Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Первинної профспілкової організації публічного акціонерного товариства "Джей ТІ Інтернешнл Україна" Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 листопада 2018 року у складі судді Хіневича В. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у складі колегії суддів Панченка О. О., Пікуля В. П., Дорош А. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду до Первинної профспілкової організації публічного акціонерного товариства "Джей ТІ Інтернешнл Україна" Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України (далі - ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна"), з участю третьої особи - ОСОБА_2 з позовом, вимоги якого уточнив під час розгляду справи та просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення засідання профспілкового комітету ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна", оформлене протоколом № 7 від 14 березня 2018 року;
- визнати незаконним та скасувати рішення засідання профспілкового комітету ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна", оформлене протоколом № 17 від 18 березня 2018 року, в частині надання згоди на звільнення фінансового контролера профспілкового комітету ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" Адарченка Д. В.;
- визнати незаконним та скасувати постанову № 5 профспілкового комітету ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" від 29 травня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді фінансового контролера профспілкового комітету первинної профспілкової організації ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна";
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду в сумі 3 0000 грн та допустити негайне виконання рішення суду.
Позов мотивовано тим, що з 17 листопада 1992 року позивач займав посаду культпрацівника профкому Кременчуцької тютюнової фабрики.
12 червня 2006 року був переведений на посаду фінансового контролера профкому ЗАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" (з 18 жовтня 2011 року профком ЗАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" перейменовано в ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл України").
Згідно протоколу № 7 від 14 березня 2018 року одночасно були скорочені посади фінансового контролера та казначея ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" та введені посади бухгалтера і фінансового аналітика профкому.
27 березня 2018 року позивач отримав попередження про скорочення штатної одиниці фінансового контролера з 26 травня 2018 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України і рішення, згідно протоколу № 7, засідання профспілкового комітету від 14 березня 2018 року. Пропозиції, щодо зайняття будь-яких інших вакантних посад, що відповідають кваліфікації позивача роботодавцем не пропонувались.
29 травня 2018 року позивача звільнено з посади фінансового контролера профкому в зв`язку зі скороченням штату працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з внесенням відповідного запису до трудової книжки на підставі протоколу № 17 від 18 травня 2018 року та постанови № 5 від 29 травня 2018 року відповідача.
Позивач вважав своє звільнення незаконним, оскільки у відповідача фактично не відбулось скорочення чисельності або штату працівників, або змін в організації виробництва і праці, у розумінні пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, оскільки мало місце фактичне перейменування посади, яку він займав з одночасним введенням посади, аналогічною за змістом і функціональним навантаженням тій, з якої його звільнено. Письмове попередження від 21 березня 2018 року позивач не отримував.
Під час звільнення позивача відповідач не виконав обов`язок щодо працевлаштування працівника при скорочені чисельності працівників або штату.
Незаконним звільненням позивачу завдано моральної шкоди, розмір якої ним оцінено в суму 30 000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Крюківського районного районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення засідання профспілкового комітету ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна", оформлене протоколом № 7 від 14 березня 2018 року.
Визнано незаконним та скасовано рішення засідання профспілкового комітету ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна", оформлене протоколом № 17 від 18 травня 2018 року в частині надання згоди на звільнення фінансового контролера профспілкового комітету ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" ОСОБА_1.
Визнано незаконною та скасовано постанову № 5 профспілкового комітету ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" від 29 травня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді фінансового контролера профспілкового комітету первинної профспілкової організації ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України.
Стягнуто з ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 травня 2018 року по 13 листопада 2018 року в сумі 58 500 грн.
Стягнуто з ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Стягнуто з ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" на користь ОСОБА_1 витрати на правову в сумі 18 000 грн.
Стягнуто з ППО ПАТ "Джей ТІ Інтернешнл Україна" на користь держави судовий збір в сумі 4228,8 грн.
Допущено до негайного виконання рішення, в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що при звільненні позивача з роботи відповідачем не дотримано вимоги трудового законодавства. Позивачу не запропоновано усі вакантні посади на підприємстві, що відповідачем не спростовано. Протокол № 7 від 14 березня 2018 року, яким скорочено посаду позивача, прийнято з порушенням норм Статуту Професійної спілки працівників агропромислового комплексу України та Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", у зв`язку з чим, рішення, оформлене вказаним протоколом є незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Вимоги, щодо визнання незаконним та скасування рішення профспілкового комітету, оформленого протоколом № 17 від 18 травня 2018 року, визнання незаконною та скасування постанови № 5 від 29 травня 2018 року та вимоги, щодо поновлення позивача на посаді, суд першої інстанції вважав похідними та такими, що також підлягають задоволенню.
Поновлюючи позивача на роботі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, на підставі частини другої статті 235 КЗпП України стягнув з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, визначив його розмір з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року, з подальшими змінами та доповненнями.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач зазнав моральних страждань, що виразилась у втраті душевного спокою та порушенні життєвих зв`язків, тому з урахуванням всіх обставин справи визначив розмір відшкодування в сумі 3000 грн, яку стягнув з відповідача на підставі статті 237-1 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ППО "ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та закрити провадження у справі в частині визнання незаконними і скасування рішень профспілкового комітету, а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правове становище відповідача, зокрема те, що профспілка працівників АПК України є громадською організацією, яка здійснює свою діяльність на підставі Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" і Статуту.
Судами не враховано положень і обмежень, встановлених статтею 12 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", відповідно до якої професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.
Вирішуючи даний спір, суди не врахували, що вимоги статті 49-2 КЗпП України не містять вказівки, що попередження про звільнення повинно містити письмову пропозицію щодо можливості заняття працівником посад з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, тощо. В законі не зазначено у який саме спосіб проводиться погодження роботодавця з виборним профспілковим органом скорочення штату.
Позивач, в силу своїх посадових обов`язків, які він виконував більше двох місяців після попередження про скорочення його посади, знав про наявність вакантних посад, але не виявив бажання переводу на посаду фінансового аналітика.
Оскільки посада фінансового аналітика відсутня в тарифно-кваліфікаційному довіднику, тому така посада, не могла бути запропонована позивачу.
Відповідачем дотримана гарантія, передбачена статтею 49-2 КЗпП України, оскільки позивачу була запропонована нова посада, він знав про її наявність, і це було підтверджене у судовому засіданні як свідками, так і письмовими доказами які містяться в матеріалах справи. Але суд не надав цим доказам належної оцінки. Позивач не претендував на введену посаду, оскільки не подав відповідну заяву протягом двох місяців.
Суди попередніх інстанцій безпідставно зв`язали дві самостійні процедури, а саме скорочення чисельності штату і розірвання трудового договору за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, вважав останнє похідним від попереднього.
Висновки судів про те, що у відповідача не відбулося скорочення штату, є помилковими, оскільки скорочення штату та скорочення чисельності є різними поняттями.
Судами не враховано, що скорочення чисельності або штату працівників може бути зумовлене, зокрема, вдосконаленням виробництва, суміщенням професій, зменшенням обсягу робіт, перепрофілюванням підприємства, установи, організації тощо.
У даному випадку зміни були викликані вдосконаленням бухгалтерського обліку у зв`язку із комп`ютеризацією обліку та звітності та необхідності фахівців для виконання роботи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1 в особі представника, заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі судові рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Крім того, представником ОСОБА_1 у відзиві заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, понесених останнім у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходив.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України проведено у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників.
Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.