Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 554/9520/17
провадження № 61-38050св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-агро",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Гальонкіна С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" (далі - ТОВ "Бурат-Агро") про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що 26 жовтня 2012 року вона прийнята на роботу до ТОВ "Бурат-Агро", де працювала на різних посадах.
23 жовтня 2017 року відповідно до наказу директора її звільнено із посади начальника відділу з питань орендних відносин та соціальної політики на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Вважає своє звільнення незаконним та упередженим, оскільки при звільненні не було враховане її переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, що передбачено статтею 42 КЗпП України.
Звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України можливе лише тоді, якщо працівник відмовився від переведення на іншу роботу, тому при скороченні штату роботодавець зобов`язаний одночасно з попередженням про звільненням, пропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві. Вказані норми трудового законодавства були проігноровані, процедура та оформлення звільнення були проведені неправильно. Попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника, первинної профспілкової організації отримано не було, що є обов`язковим при звільненні на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Внаслідок незаконного звільнення їй завданаморальна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, внаслідок втрати роботи та необхідності пошуку роботи. Враховуючи, що значний період свого трудового шляху перебувала на керівних посадах, звільнення суттєво пригнітило її моральний стан, що вплинуло і на фізичне здоров`я. Незаконне звільнення позбавило її професійної реалізації, призвело до погіршення відносин із трудовим колективом, приниження ділової репутації та інших негативних наслідків.
Позивач просила суд скасувати наказ директора ТОВ "Бурат-Агро" від 23 жовтня 2017 року, поновити її на посаді начальника відділу з питань орендних відносин та соціальної політики, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 жовтня 2017 року та відшкодувати моральну шкоду у сумі 20 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 березня 2018 рокупозов задоволено частково. Скасовано наказ директора ТОВ "Бурат-Агро" Уткіна М. О. від 23 жовтня 2017 року № 00153 про припинення трудового договору, яким звільнено ОСОБА_1, начальника відділу з питань орендних відносин та соціальної політики, відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України за скороченням штату у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань орендних відносин та соціальної політики ТОВ "Бурат -Агро" з 23 жовтня 2017 року. Стягнуто з ТОВ "Бурат -Агро" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 жовтня 2017 року до 28 березня 2018 року у сумі 65 962,44 грн, на відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн, судовий збір у сумі 640,00 грн, а всього 68 026,44 грн. Стягнуто з ТОВ"Бурат -Агро" в дохід держави судовий збір у розмірі 1 939,62 грн. Повернуто ОСОБА_1 надмірно сплачений судовій збір у сумі 64,80 грн. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 605,16 грн допущено до негайного виконання.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що у ТОВ "Бурат-Агро" відбулося скорочення штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, проте при звільненні позивача відповідач допустив порушення норм трудового законодавства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Бурат-Арго" задоволено. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 березня 2018 року скасовано. В позові відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що з наказом від 15 серпня 2017 року № 114 про внесення змін до штатного розпису позивач ознайомлена під розпис 15 серпня 2017 року, ознайомившись з яким, вона була належним чином проінформована про наявність на підприємстві вільних вакансій.У наказі про майбутнє вивільнення чітко зазначено, що затверджено додаток № 4, в якому міститься інформація про вільні вакансії, на які мають право працевлаштуватися працівники. Підприємством протягом двох місяців, після ознайомлення працівників з майбутнім вивільненням вчинялися дії щодо можливості працевлаштування працівників, зокрема позивачу двічі направлялися рекомендовані листи з пропозицією працевлаштування на інші посади. Позивача ознайомлено про можливість їїпрацевлаштування також у день її звільнення. Ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не вказала жодної посади, на яку вона мала намір працевлаштуватися. Відповідач як роботодавець належним чином виконав свій обов`язок щодо працевлаштування працівника. Враховуючи факт ознайомлення позивача з наказом про майбутнє вивільнення, в якому зазначено про наявність вільних вакансій для працевлаштування працівників, ОСОБА_1 протягом двох місяців мала можливість повідомити роботодавця про своє бажання працевлаштуватися на будь - якій вільній посаді, зокрема і в останній день своєї роботи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17 травня 2018 року, просила скасувати оскаржуване рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
09 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій порушив норми процесуального та неправильно застосував норми матеріального права.
Суди не врахували, що вона мала переважне право на залишення на роботі, при звільненні їй не були запропоновані усі вакантні посади.
Звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України можливе лише тоді, якщо працівник відмовився від переведення на іншу роботу, тому при скороченні штату роботодавець зобов`язаний одночасно з попередженням про звільненням, пропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві.
Вказані норми трудового законодавства відповідач проігнорував, процедура та оформлення звільнення проведені неправильно.
Суд апеляційної інстанції безпідставно зазначив, що в наказі про майбутнє звільнення є пункт, відповідно до якого затверджено додаток № 4 про вільні вакансії.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив ТОВ "Бурат-Арго" на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване рішення є законним, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Згідно з наказом від 15 серпня 2017 року № 114 у зв`язку зі скороченням штату працівників із штатного розкладу ТОВ "Бурат-Агро" виведено посаду начальника відділу з питань орендних відносин та соціальної політики, затверджено перелік осіб, які підлягають попередженню про звільнення у зв`язку зі скороченням штату, створено відповідну комісію та визначено її завдання, затверджено відповідну комісію, затверджено найменування посад, кількість штатних одиниць та інформацію про вакантні посади станом на 15 серпня 2017 року.
Із наказом і додатками до нього позивач ознайомлена 15 серпня 2017 року. Цього ж дня позивач письмово під особистий підпис повідомлена про наступне вивільнення зі займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України 17 жовтня 2017 року. У цьому повідомлення зазначено про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом від 15 серпня 2017 року № 114 та відсутність будь-яких зауважень та заперечень з її боку.
Позивачу неодноразово пропонувалися всі наявні посади у ТОВ "Бурат-Агро", що підтверджується описами вкладень до цінних листів на ім`я ОСОБА_1 з пропозиціями для переведення згідно з переліком вакансій від 26 вересня 2017 року та від 11 жовтня 2017 року, які надсилалися позивачу у період перебування її у відпустці та на лікарняному.
Пропозицію з переліком вакансій було вручено і у день звільнення 23 жовтня 2018 року, що засвідчено підписом ОСОБА_1, а не після звільнення, оскільки він вважаться останнім робочим днем.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційні скарги у цій справі подані у червні 2018 року, а тому вони підлягають розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 працювала в ТОВ "Бурат-Агро" з 29 жовтня 2012 року до 23 жовтня 2017 року на посадах начальника відділу з питань земельних відносин, начальника відділу землевпорядкування, заступника директора з питань землекористування та соціальної політики, начальника відділу з питань орендних відносин та соціальної політики, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 від 19 липня 1996 року.
На посаду начальника відділу з питань орендних відносин та соціальної політики ОСОБА_1 . призначена відповідно до наказу від 31 травня 2017 року № 00095.
Згідно з наказом від 15 серпня 2017 року № 114 внесені зміни до штатного розпису та виведено 17 жовтня 2017 року із штатного розпису ТОВ "Бурат-Агро" посаду начальника відділу з питань орендних відносин та соціальної політики (пункт 1).