Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа № 372/2348/17
провадження № 61-20627св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідачі:, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Савченка С. І., Фінагеєвої В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року публічне акціонерне товариство "Украсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк" та/або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 11 травня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір про надання невідновлюваної кредитної лінії № 36/05-52 (далі - договір та/або кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 30 000,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних, зі строком повернення не пізніше 10 серпня 2016 року. В подальшому між сторонами договору укладались договори про внесення змін.
30 листопада 2010 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 02-10/473, згідно з яким ОСОБА_1 поручилася за виконання ОСОБА_2 зобов`язань, що виникли на підставі договору про надання невідновлюваної кредитної лінії № 36/05-52 або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому.
У звʼязку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобовʼязань за кредитним договором станом на 26 січня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 46 034,61 доларів США, яку ПАТ "Укрсоцбанк" просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання поруки припиненою.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що вимоги банку щодо солідарного стягнення заборгованості є безпідставними, оскільки в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, відповідно банк пропустив шестимісячний строк пред`явлення вимоги до неї.
Крім того, зазначала, що без її згоди 22 жовтня 2014 року між банком та позичальником укладено договір про внесення змін до договору про надання невідновлюваної кредитної лінії від 11 травня 2006 року № 36/05-52, згідно з яким викладено кредитний договір в новій редакції, за виконання умов якого вона не поручалася.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд задовольнити її вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 листопада 2017 року у складі судді Зінченко О. М. позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 46 034,61 доларів США заборгованості за кредитним договором.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позичальник не виконує взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, має прострочену заборгованість, яка підлягає стягненню з нього та поручителя. Також суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не спростований факт укладення договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявність заборгованості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 листопада 2017 року скасовано в частині задоволення солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 720,00 доларів США, що є тілом кредиту, та судовий збір у розмірі 8 000,00 грн.
В іншій частині позову ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що у зв`язку з визнанням постановою апеляційного суду Київської області від 16 травня 2018 року у даній справі поруки ОСОБА_1 припиненою правові підстави для солідарного стягнення заборгованості з поручителя відсутні. Також суд апеляційної інстанції виходив із того, що, оскільки банком нараховані у більшому розмірі, ніж це передбачено умовами укладеного між сторонами договору, відсотки, які не підлягали нарахуванню, то вони задоволенню не підлягають, а тому стягненню з позичальника на користь банку підлягає лише тіло кредиту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог банку про стягнення заборгованості за кредитним договором і судового збору та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором і судового збору, в іншій частині не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 аргументована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, встановив обставини на підставі недопустимих доказів, зокрема, яким є розрахунок заборгованості. Крім того, апеляційний суд не взяв до уваги, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання про призначення судово-економічної експертизи для визначення заборгованості відповідача.
Апеляційний суд безпідставно стягнув судовий збір з відповідача, який є учасником бойових дій та звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою.
Витребувано із Обухівського районного суду Київської області зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 11 травня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 36/05-52, за умовами якого банк надав позичальникові кредит у розмірі 30 000,00 доларів США на поточні потреби зі сплатою 12,5 % річних та строкомповернення до 10 серпня 2016 року.
30 листопада 2010 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 2 до договору від 11 травня 2006 року№36/05-52, якою внесені зміни до умов договору щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами та встановлено її розмір14,51 % річних, а також визначений новий графік погашення заборгованості за кредитним договором.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальником за договором кредиту 30 листопада 2010 року між ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки 02-10/473, за умовами якого остання поручилася перед кредитором за виконання боржником своїх зобовʼязань за кредитним договором.
22 жовтня 2014 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії від 11 травня 2006 року.
Відповідно до підпункту 1.1.2 кредитного договору повернення кредиту має здійснюватися згідно графіку, який міститься у додатку № 1 до цього договору і є його невід`ємною частиною.
Відповідно до пункту 2.5 кредитного договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється до 11 числа (включно) місяця наступного за тим, в якому позичальник користувався кредитом, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повному обсязі в день такого повернення.
Згідно з пунктом 3.3.13 договору про внесення змін до кредитного договору позичальник зобов`язаний протягом 60 календарних днів з дати одержання письмового повідомлення кредитора, достроково повернути в повному обсязі кредит, нараховані відсотки, комісії, а також можливі штрафні санкції у випадках, визначених пунктами 3.2.3, 5.4 цього договору.
У звʼязку з невиконанням позичальником належним чином зобов`язань за кредитним договором, ПАТ "Укрсоцбанк" 22 липня 2017 року направив відповідачам вимогу про погашення заборгованості.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, наданим банком, станом на 26 січня 2017 року розмір заборгованості за кредитом становить 21 720,00 доларів США, що еквівалентно 590 960,74 грн, заборгованість за процентами - 24 314,61 доларів США, що еквівалентно 661 555,24 грн.
02 серпня 2017 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з боржника та поручителя.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.