Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа №337/1964/17
провадження №61-2363св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів Подліянової Г. С., Дашковської А. В., Кримської О. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (далі - Запорізька міська рада), в якому просила: встановити факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 з 2008 року по 01 серпня 2015 року; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що з травня 2008 року позивач проживала однією сім`єю з ОСОБА_2, вела з ним спільне господарство, мала спільний побут. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 постійно хворів укладення шлюбу відкладалося.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_2, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 28 липня 2008 року, виданого Хортицькою районною адміністрацією Запорізької міської ради та свідоцтва про право на спадщину від 25 вересня 2012 року, виданого Восьмою Запорізькою державною нотаріальною конторою.
Відповідно до вимог статті 1264 ЦК України, позивач є спадкоємцем за законом четвертої черги, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Крім неї, інших спадкоємців за заповітом та спадкоємців за законом немає.
22 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Капшурової Ю. В.
На підставі вказаної заяви заведена спадкова справа, але на момент звернення до суду з даним позовом, свідоцтво про право на спадкове майно позивачу не видано.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2017 року у складі судді Нещеретної Л. М. позов задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 2008 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у квартирі АДРЕСА_1, є доведеним, оскільки підтверджується зібраними у справі доказами, в тому числі показами свідків, а також фактом знаходження у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Установивши вказаний факт, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на квартиру, яка залишилась після смерті ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу Запорізької міської ради задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано належних, обґрунтованих та достатніх доказів на підтвердження того, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, що підтверджують сукупність фактів, необхідних для встановлення факту проживання однією сім`єю.
Покази свідків щодо проживання позивача у спірній квартирі не є достатніми доказами, що підтверджують сукупність фактів, необхідних для встановлення факту проживання однією сім`єю та не можуть свідчити про факт проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства, існування спільного побуту та взаємних прав і обов`язків між померлою не менше як п`ять років.
Факт знаходження у ОСОБА_1 оригіналів документів колишніх членів сім`ї ОСОБА_2 також не є належним та беззаперечним доказом про проживання ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_2 однією сім`єю.
Матеріали справи не містять письмових доказів про сплату платежів, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.
Апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не довела позовних вимог, заявлених у порядку статті 1264 ЦК України, про її проживання зі спадкодавцем до дня його смерті не менше п`яти років, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняту ним постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно встановив обставини справи та дав неправильну оцінку зібраним у справі доказам, якими підтверджується факт спільного проживання позивача із спадкодавцем.
Так, апеляційним судом не враховано, що свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, сусіди по квартирі ОСОБА_2, свідок ОСОБА_5 близький друг померлого ОСОБА_2, давали пояснення, що вони неодноразово були у квартирі, усі вважали позивача дружиною ОСОБА_2, знають позивача особисто та що з 2008 року вона постійно проживала з ОСОБА_2 за його адресою, перевезла свої речі.
Вказані свідки підтвердили факт спільного ведення позивачем спільного господарства з ОСОБА_2 .
Суд апеляційної інстанції не надав належну оцінку акту від 26 жовтня 2015 року, який складений працівниками МКП "Основаніє", яким підтверджується факт спільного проживання позивача з ОСОБА_2, а також поясненням позивача, допитаної у справі у якості свідка.
Також не враховано і не надано належної оцінки тим обставинам, що у позивача наявні оригінали документів, які стосуються життя ОСОБА_2 та його родичів, а саме свідоцтва про народження його, брата, матері, свідоцтва про укладення шлюбу батьків, дипломи його померлого брата, воєнний квіток, трудова книжка, свідоцтво про смерть його брата, матері, медичні картки ОСОБА_2 та інші документи.
Заявник вважає, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи порушено вимоги статті 89 ЦПК України щодо правил оцінки доказів.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, Запорізька міська рада, заперечує проти доводів позивача та просить залишити прийняту апеляційним судом постанову без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.