Постанова
Іменем України
17 березня 2020 року
м. Київ
справа № 712/957/14ц
провадження № 61-1327св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Черкаська міська рада, Виконавчий комітет Черкаської міської ради, Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, Управління земельних ресурсів м. Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року у складі судді Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2014 року та додаткового рішення від 23 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, Управління земельних ресурсів м. Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсним рішення Черкаської міської ради від 05 липня 2005 року №8-325 та державного акта на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_2 та підрозділів міського Виконавчого комітету Черкаської міської ради та Управління земельних ресурсів в м. Черкаси.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2017 року відповідно до пункту 2 частини другої статі 122 ЦПК України 2004 року у відкритті провадження відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2017 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2014 року та додаткового рішення від 23 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, Управління земельних ресурсів м. Черкаси та Черкаського району, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсним рішення Черкаської міської ради від 05 липня 2005 року №8-325 та державного акта на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_2 та підрозділів міського Виконавчого комітету Черкаської міської ради та Управління земельних ресурсів в м. Черкаси визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 .
Визнавши апеляційну скаргу неподаною та повернувши її ОСОБА_1, апеляційний суд керувався статтями 295, 297 ЦПК України 2004 року, а саме, заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, а тому вона вважається неподаною та повертається заявнику.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
16 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року, просила ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та справу направити до суду апеляційної інстанції для прийняття її апеляційної скарги та розгляду по сутті.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2018 року, відкрито касаційне провадження на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 13 листопада 2017 року.
У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2014 року та додаткове рішення від 23 червня 2014 року, проте ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 жовтня 2017 року безпідставно відмовили в розгляді цієї заяви. Лише 03 серпня 2018 року їй стало відомо, що у відкритому реєстру прав на нерухоме майно з`явилась інформація, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 має самозахопленні землі - 117 кв. м та загальна площа становить 919 кв. м, а не 943 кв. м на які представники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наполягали раніше.
Крім того, звертаючись повторно із заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, їй повторно відмовили у розгляді заяви, чим порушили її права.
Доводи інших учасників справи
Відзив до Верховного Суду не надходив.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у грудні 2017 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.