Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 344/14965/13-ц
провадження № 61-10233св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Курило В. П.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (співвідповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
співвідповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
треті особи за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 618", Приватне підприємство "Нивала", Товариство з додатковою відповідальністю "Західбуделеватор", Торгово-промислове підприємство "Карпати",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2015 року у складі судді Польської М. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року у складі колегії суддів Томин О. О., Матківського Р. Й., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2015 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
06 вересня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона №618" (далі - ТОВ "СПМК №618"), Приватного підприємства "Нивала" (далі - ПП "Нивала"), Товариства з додатковою відповідальністю "Західбуделеватор" (далі - ТзДВ "Західбуделеватор"), Торгово-промислового підприємства "Карпати" (далі - ТПП "Карпати") про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ТОВ "СПМК №618" 22 грудня 2006 року, останнє отримало кредит у розмірі 140 000 швейцарських франків (у подальшому кредитний ліміт було збільшено до 250 000 швейцарських франків) для купівлі обладнання зі сплатою 8,49 % річних, а понад встановлений строк - 16,98%, річних, з кінцевим терміном повернення до 20 грудня 2013 року.
В забезпечення виконання зобов`язань за цим договором 22 грудня 2006 року та 30 січня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ПП "Нивала", ТзДВ "Західбуделеватор", ТПП "Карпати" та ОСОБА_1 (із кожними окремо) були укладені договори поруки, за умовами яких відповідальність поручителів і боржника є солідарною, порука діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором.
08 грудня 2011 року ПАТ "УкрСиббанк", який є правонаступником АКІБ "Укрсиббанк", та ПАТ "Дельта Банк" було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.
ТОВ "СПМК №618" належно не виконувало своїх зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.
У листопаді 2012 року на адресу відповідачів були направлені вимоги/претензії щодо погашення поточної заборгованості за кредитним договором, які залишені без задоволення.
Станом на 18 липня 2013 року заборгованість ТОВ "СПМК №618" становила 1 812 492,87 грн, яка в добровільному порядку погашена не була.
На підставі викладеного, уточнивши вимоги, ПАТ "Дельта Банк", просилостягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, укладеним 22 грудня 2006 року, в розмірі 3 330 284,79 грн, яка утворилась станом на 24 жовтня 2014 року.
У лютому 2014 року ОСОБА_1, ТОВ "Західбуделеватор" та ПП "Нивала" звернулися в суд із зустрічними позовами, посилаючись на те, що вони виступають поручителями ТОВ "СПМК №618" за кредитним договором від 22 грудня 2006 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "СПМК №618". Договорами строк дії поруки не встановлено.
Вважали, що банк пропустив установлений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк звернення з позовом до поручителя, оскільки у листопаді 2012 року на адреси поручителів було надіслано вимоги/претензії про усунення порушень за кредитним договором, а позов про стягнення заборгованості з поручителів пред`явлено лише 17 вересня 2013 року.
Ураховуючи наведене, просили визнати припиненими зобов`язання за договорами поруки.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2015 року у складі судді Польської М. В. позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ТОВ "СПМК №618" та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 22 грудня 2006 року в сумі 3 330 284,79 грн. Стягнуто солідарно ТОВ "СПМК №618" та ПП "Нивала" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 22 грудня 2006 року в сумі 3 330 284,79 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ "СПМК №618" та ТзДВ "Західбуделеватор" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 22 грудня 2006 року в сумі 3 330 284,79 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ "СПМК №618" та ТПП "Карпати" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 22 грудня 2006 року в сумі 3 330 284,79 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Зустрічні позови ОСОБА_1, ТзДВ "Західбуделеватор" та ПП "Нивала" залишені без задоволення.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" про стягнення з поручителя ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором мотивоване відповідальністю поручителя перед кредитором за порушення боржником своїх зобов`язань передбаченою статтями 553, 554 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про припинення договору поруки, суд першої інстанції послався на те, що вимога позивача до поручителя від 01 листопада 2012 року не змінювала визначеного договорами строку остаточної виплати кредиту - не пізніше 20 грудня 2013 року, не встановлювала кредитором новий строк для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України. Суд прийшов висновку про відсутність правових підстав припинення поруки на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 січня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині: позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "СПМК №618", ТзДВ "Західбуделеватор", ПП "Нивала", ТПП "Карпати" про стягнення заборгованості за кредитним договором; в частині зустрічних позовів ТОВ "Західбуделеватор", ПП "Нивала" до ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Укрсиббанк" про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим скасовано, провадження у справі за даними позовними заявами закрито. Роз`яснено, що розгляд даних позовних вимог віднесено до юрисдикції господарських судів.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, в частині зустрічного позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове.
Позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11102809000 від 22 грудня 2006 року в розмірі 2 717 391,91 грн (еквівалент 197 628,50 швейцарських франків станом на 21 жовтня 2014 року), з яких: сума заборгованості за кредитом - 1 973 535,06 грн (еквівалент 143 482,03 швейцарських франків станом на 21 жовтня 2014 року); розмір нарахованих відсотків за кредитом - 743 856,85 грн (еквівалент 54 098,68 швейцарських франків станом на 21 жовтня 2014 року).
В решті вимог позову ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "УкрСиббанк", треті особи: ТОВ "СПМК №618", ПП "Нивала", ТзДВ "Західбуделеватор", ТПП "Карпати" про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на момент пред`явлення позову строк виконання основного зобов`язання не настав, а тому банк мав право на стягнення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах трирічної позовної давності щодо кожного із цих платежів. Тому апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з приводу стягнення заборгованості та нарахованих відсотків за кредитом до дня звернення з позовом до суду.
При цьому, зазначив, що вимога банку про стягнення нарахованої банком пені за період з 21 квітня 2014 року до 20 жовтня 2014 року до задоволення не підлягає, оскільки після звернення про дострокове стягнення всієї суми боргу кредитор має право тільки на стягнення виплат в порядку статті 625 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд виходив з того, що до подання позову кредитор не ставив питання про дострокове виконання основного зобов`язання за кредитним договором та не змінював строк виконання такого зобов`язання, тому відсутні правові підстави для припинення поруки відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі і задовольнити зустрічний позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що банк мав протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором з 20 листопада 2012 року) пред`явити вимоги до поручителя.
На думку заявника, іншої відповідальності окрім, як солідарної договором не передбачається. Отже, стягнення боргу виключно з ОСОБА_1 як поручителя без основного боржника законодавством не передбачено.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що підставою для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду є ті обставини, що судом касаційної інстанції вже двічі справа поверталась на новий апеляційний розгляд, а в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції частково застосував правові позиції Верховного Суду України, що на даний час в повній мірі суперечать правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у подібних справах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
13 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що 22 грудня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "СПМК №618" в особі генерального директора ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11102809000, за умовами якого останнє отримало кредит у розмірі 140 000 швейцарських франків для купівлі обладнання зі сплатою 8,49 % річних, а понад встановлений строк - 16,98 %, річних, з кінцевим терміном повернення до 20 грудня 2013 року.
Погашення заборгованості за кредитом умовами договору визначено періодичними щомісячними платежами.
Згідно із пунктом 1.3.3 договору сторони домовились, що за умовами цієї угоди може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом "а" та/або "б" пункту 9.2 договору.
Відповідно до пункту 2.1 цього договору у забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором банком прийнято: застава нерухомості, а саме цілісного майнового комплексу (адміністративно-виробничі та складські приміщення), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно із договором іпотеки від 22 грудня 2006 року; порука, а саме директора ОСОБА_1 згідно із договором поруки № 11102809000/1-П від 22 грудня 2006 року, порука ВАТ "Західбуделеватор" згідно із договором поруки № 11102809000/2-П від 22 грудня 2006 року.
Додатковою угодою № 1 до кредитного договору, укладеною 30 січня 2007 року, збільшено кредитний ліміт до 250 000 швейцарських франків
Додатковою угодою № 2 до кредитного договору, укладеною 13 лютого 2009 року, сторони домовилися про зміну графіка погашення кредиту за договором.
Згідно із договором поруки № 11102809000/1-П від 22 грудня 2006 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, поручитель зобов`язувався перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ "СПМК №618" усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з договору № 11102809000 від 22 грудня 2006 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
У пунктах 1.3-1.4 договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
У випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за основним договором кредитор має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов`язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).
У пункті 3.1 договору поруки встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором.
Додатковою угодою № 1 до договору поруки, укладеною 30 січня 2007 року, з поручителем погоджено суму основного договору - 250 000 швейцарських франків, термін виконання основного зобов`язання до 20 грудня 2013 року.