Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 6-1401/12
провадження № 61-17385св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
суб?єкт оскарження - Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов?язок",
заінтересована особа - кредитна спілка "Центр фінансових послуг",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Лучинович Інни Віталіївни на ухвалу Печерського районного суду міста Києва
від 20 листопада 2017 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись із заявою до суду, в якій просили скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 10 серпня 2012 року, яким з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно стягнуто на користь кредитної спілки "Центр фінансових послуг" (далі - КС "Центр фінансових послуг") суму несплачених вчасно процентів в розмірі
8 236,18 грн, суму понесених витрат на правову допомогу у розмірі
3 600,00 грн, суму сплаченого третейського збору в розмірі 700,00 грн, суму застосованого штрафу у розмірі 4 505,98 грн, суму нарахованої пені за період з 09 жовтня 2010 року по 13 червня 2012 року в розмірі 20 919,82 грн, що разом складає суму коштів в розмірі 37 961,98 грн.
На обґрунтування заявлених вимог заявники зазначили, що кредитний договір від 31 березня 2009 року № В-32/0021/09/57/04, який укладений між КС "Центр фінансових послуг" та ОСОБА_3 є договором про надання споживчого кредиту, а тому будь-які спори, що виникають з його умов не можуть розглядатись третейським судом. Третейське застереження передбачене умовами додаткової угоди до кредитного договору сформульовано виключно щодо кредитного договору, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як поручителі, не висловлювали у належній формі свого волевиявлення на розгляд спору третейським судом, зміни до укладених договорів поруки не вносились.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада
2017 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 10 серпня 2012 року у справі № 361/12 за позовом КС "Центр фінансових послуг" до ОСОБА_3,
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення несплачених процентів, нарахованої пені та застосованих штрафних санкцій залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір, який виник між сторонами, не є спором щодо захисту прав споживачів. З цих підстав суд дійшов висновку про залишення заяви без задоволення.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд вказав, що поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку з кредитування. Договір поруки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов?язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов?язку найманого працівника, або договором про намір здійснити такі дії. Тому поручитель не може розглядатись у договорі поруки, як споживач послуг банку, а тому на нього не поширюється дія закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
12 березня 2018 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Лучинович І. В. через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 10 серпня 2012 року у справі № 361/12 підлягає скасуванню з підстав передбачених пунктами 1, 2 частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди", оскільки кредит є споживчий.
Доводи інших учасників справи
10 травня 2018 року КС "Центр фінансових послуг" через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Печерського районного суду міста Києва.
У травні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Лучинович І. В. здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається судами встановлено, що 31 березня 2009 року між КС "Центр фінансових послуг" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № В-32/0021/09/57/04, за умовами якого останній отримав кредит на споживчі потреби в сумі 9 011,96 грн.
31 березня 2009 року між КС "Центр фінансових послуг", ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № В-32/0021/09/57/04, за яким останній зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов`язань по кредитному договору
№ В-32/0021/09/57/04 від 31 березня 2009 року та додатками до нього.
31 березня 2009 року між КС "Центр фінансових послуг", ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № В-32/0021/09/57/04, за яким остання зобов`язалася солідарно з позичальником відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов`язань по кредитному договору