Постанова
Іменем України
19 березня 2020 року
м. Київ
справа №686/13212/19
провадження №61-21982св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому,
відповідач - Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня
2019 року у складі судді Палінчака О. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі колегії суддів
Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (далі - ТУ ДБР у м. Хмельницькому), Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області (далі - ГУ ДКС України в Хмельницькій області), в якому просив стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь 1 млрд грн моральної шкоди та 40 040 грн майнової шкоди.
Позов мотивовано тим, що у березні 2019 року позивач звернувся до слідчого ТУ ДБР у м. Хмельницькому із заявою про вчинення, на його думку, начальником СВ СУ ГУНП в Хмельницькій області кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України. Дана заява особисто прийнята слідчим СУ ТУ ДТБР, розташованого у м. Хмельницькому Добровольським В. В., проте відомості в ЄРДР внесено не було.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 15 травня 2019 року зобов`язано уповноважену особу органу досудового розслідування внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, обставини якого викладені у заяві ОСОБА_1 від 18 березня 2019 року.
Бездіяльністю слідчого ТУ ДБР, який не вніс відповідні відомості в ЄРДР, позивачу завдано матеріальної та моральної шкоди.
Моральна шкода полягає у моральних стражданнях, які позивач переніс внаслідок бездіяльності відповідача при невнесенні відомостей в ЄРДР.
Майнова шкода полягає у витратах власного часу - на написання скарги, її подачі, участі у розгляді справи, витратах на проїзд, папір, фарбу картриджа та копіювання документів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позивач не довів заявлених ним позовних вимог, підстав для відшкодування йому майнової та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, дією та бездіяльністю органів державної влади, не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при постановленні рішення про відмову у задоволенні позову, суд порушив абсолютне право позивача на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівників органу державної влади та беззастережне право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади, які є його особистими немайновими правами. У разі порушення прав через протиправну діяльність, в тому числі і протиправне рішення, чи бездіяльність органу або посадової особи, які діють від імені Держави, виникає презумпція спричинення моральної шкоди. Факт порушення прав позивача доведено в суді та зафіксовано ухвалою слідчого судді і саме цей факт є доказом спричинення йому моральної шкоди.
Суди попередніх інстанцій уникнули від надання правової оцінки тому факту, що для відновлення порушених прав позивач поніс матеріальні витрати, які мають бути компенсовані відповідно до положень статей 22, 23, 1174 ЦК України і є майновою шкодою, оскільки витрати виражені в гривнях мають майновий характер і підлягають безумовному відшкодуванню і підтверджені проїзними квитками і квитанціями.
Посилання судів на необхідність доведення протиправності дій є формою вимагання у позивача неіснуючих юридичних фактів, на які він не посилався у позові. При цьому, відповідач не надав жодного доказу на спростування доводів позивача.
Заявник посилається на постанову Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 686/20079/18 та просить передати дану справу на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду або до Великої Палати Верховного Суду, оскільки є два різні підходи щодо відшкодування моральної і майнової шкоди.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ТУ ДБР у м. Хмельницькому, заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звернувшись до суду з даним позовом, позивач посилався на незаконність бездіяльності слідчого ТУ ДБР в м. Хмельницькому щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне порушення, обставини якого викладені у заяві ОСОБА_1 від 18 березня 2019 року, факт завдання йому такою бездіяльністю матеріальної та моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на підставі статей 22, 23, 1174 ЦК України.
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.